Іван Григорович Іловайський ( — ) — підприємець та меценат Російської імперії, один із ініціаторів створення З'їзду гірничопромисловців Півдня Росії.
Біографія Походив зі старовинного козацько-дворянського роду Іловайських. Син генерала Григорія Дмитровича Іловайського. Закінчив школу гвардійських прапорщиків та кавалерійських юнкерів. 13 червня 1848 року підвищений до корнета, з 25 червня того ж року — в Лейб-Гвардійському Отаманському полку. 8 квітня 1851 року отримав звання поручика. 28 травня 1855 року переведений у полк Ульянова № 42. Був учасником Східної війни 1853—1856 років у діючих боях за Крим та Севастополь. За відмінність у військовій справі 4 жовтня 1855 року отримав чин осавула.Державний архів Ростовської області. — ф. 341 «Послужной список есаула И. Г. Иловайского». — Оп. 1, сп. 289, подл. 41.
З 1860-х роках активно займався підприємницькою діяльністю. Заснував Макіївський кам'яновугільний рудник (1859—1870)Бовыкин В. И., Куприянова Л. В. История предпринимательства в России/ Книга 2. Вторая половина XIX — начало ХХ в. — М.: РОССПЭН, 1999. — С. 223. та механічний завод (1866 рік) в слободі Зуївці (нині м. Зуївка Донецької області)Ляшенко В. Г. Предприниматель Иван Григорьевич Иловайский [II половина XIX в. (Шахтовладелец, промышленник)] // Летопись Донбасса: краевед. сб. — Донецк, 1994. — Вып. 2. — С. 77-78.. У 1874 році Іван Іловайський закупив у Великій Британії 3 парові машини та починає технічну реконструкцію копальні, додаючи до неї ще одну шахту. Він став першим підприємцем у Росії, хто обладнав паровими машинами та іншими засобами механізації 5 шахт свого рудника.Ляшенко В. Г. Очерки истории частного предпринимательства в Донбассе. — С. 37. Окрім ремонтно-механічного заводу, він побудував також великий винокурний завод, відкрив у Зуївці кінний завод, де розводили чистокровних англійських породистих верхових коней.С. М. Нестерцова, Д. О. Заярна. Родина Іловайських — підприємці півдня Росії.Займався побудовою та інспектуванням парафіяльних шкіл та училищ у Міуській окрузі.Сборник Миусского окружного земства.-Ст. Новониколаевская, 1880. — С. 44.
Був одружений з Яновою Катериною Василівною. Мав дев'ятеро дітей.Держархів Ростовської області. — ф. 46. «Рапорт наказному атаману Войска Донского от заседателя Дикового». — Оп. 1, сп. 2640, арк. 1.
Похований на кладовищі при підземній церкві пр. Антонія і Феодосія Святогірської лаври.
Примітки