Вулиця Шипка () — одна з центральних вулиць столиці Болгарії міста Софії, названа на честь найвищої гори країни Шипки, а точніше — на вшанування подій, зокрема кривавих боїв на горі в ході Російсько-турецької війни (1877—78), яка поклала кінець багатостолітньому пануванню турків у Болгарії; осередок культурного столичного життя.
Вулиця розташована в софійському середмісті — пролягає від бульвара Євлогія Георгієва у районі Подуєне та Військової академії ім. Георги Стойкова Раковски до вулиці Паризької та храму-пам'ятника Святого Олександра Невського й будівлі Національних зборів в самому центрі Софії.
Об'єкти
На вулиці Шипка розташовано чимало об'єктів міської інфраструктури, соціального призначення, релігії, освіти, культури та дозвілля: північна сторона: Святий синод Болгарської православної церкви (офіційна адреса — вул. Оборище, 4); буд. № 1 — Національна художня академія (будинок споруджено 1907 року за проектом російського архітектора Олександра Смирнова); Національна бібліотека святих Кирила і Мефодія (офіційна адреса — бул. Васіла Левськи, 88); Лікарський парк (); буд. № 11 — клуб живої авторської музики ; буд. № 23 — будинок Ботєвих. південна сторона: Народні збори (офіційна адреса — пл. Народних зборів № 2); Софійський університет Святого Климента Охридського (офіційна адреса — бул. Царя Освободителя № 15); буд. № 6 — Галерея «Шипка 6», головна галерея Спілки болгарських художників; буд. № 34 — Російський культурно-інформаційний центр; буд. № 38 — будинок Георгія Фінгова (зведений у 1907 році за проектом самого архітектора); буд. № 52 — будинок революційного діяча Василя Чекаларова (Васил Чекаларов); будинок мовознавця Любомира Мілетича.
Галерея <small>початок вулиці, буд. № 1 —Національна художня академія<small>будинок Мілетича<small>будинок Ботєвих