Голінська сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Прилуцького полку Гетьманщини. Певний час входила до складу Іченського та Ніжинського полку. Створена 1649, відновлена 1754. Центр — село Голінка.
Історія
1649 року Голінська сотня рахується в числі 21 сотні Прилуцького полку. У 1660-х роках ліквідована, приєднана до Красноколядинської сотні того ж полку. Гетьман Іван Мазепа створив на рангових землях сотні окреме Великосамбірське староство, до складу якого частоков увійшла й колишня Голінська сотня із сотенним селом. Але після московської агресії 1708 статус кілька разів змінювався, залежно від примх завойовника (село певний час належало, зокрема, московському військовому злочинцю А. Меншикову).
Наприкінці 1738 козаки Голінської сотні перебували у складі Корибутівську сотні — щойно відновленої під час війни з Османською імперією.
Статус сотенного центру Прилуцького полку повернув Голінці 1751 року Гетьман України Кирило Розумовський — після 90-річної перерви.
Дещо заплутана адміністративна доля Голінської сотні також відображена у розвідці історика Дмитра Шкоропада:
Наприкінці 1738 р. сталася друга у XVIII ст. зміна структури Прилуцького полку — із Красноколядинської сотні була виділена східна половина її території в нову Корибутівську сотню. Однак, за розпорядженням Сенату в 1742 р. Корибутівська сотня знову увійшла до складу Красноколядинської. У 1751 р. «за ордером» К. Розумовського Корибутівська сотня знову була виділена з Красноколядинської сотні. Після цього вона існувала до скасування полкового правління в Україні. В цей другий період існування сотні її центром був вже не Корибутів, а с. Голінка. Тому в другій половині XVIII ст. її називали ще й Голінською…
Назва сотні в документах 18 ст. зустрічається як Голюнська.
Символіка
Герб, прапор та печатка Голінської сотні — дві вісьмикутні зірки у горішньому полі та сагайдак (бойовий лук) із натягнутою тятивою та стрілою — у долішньому. Зірки символізують християнські чесноти та два центри сотні — село Корибутів (де не було сотенної адміністрації) та село Голінку. Сагайдак — спеціалізацію голінських козаків на прикордонній гетьманській службі.
Слід, однак, сказати, що на відомих нині печатках сотні герб супроводжує абревіатура «П. С. К.», тобто «печать сотні Корибутівської».
Військовий профіль
Після Андрусівського розподілу України (1667) козаки майбутньої Голінської сотні широко вербувалися у прикордонні загони, які несли рангову службу на українсько-польському кордоні вздовж р. Дніпро (до розподілу Речі Посполитої 1775). Брали участь у військових операціях Прилуцького полку Гетьманської армії. Голінські курені зберігали вірність Гетьману України Іоанну Мазепі після укладення українсько-шведського союзу 1708.
Після скасування у 1750-х роках митного кордону між Московією та Гетьманщиною, сотня втрачає значення як прикордонна. Крім того, більшість сотників навіть не жили на території сотні (за винятком Романа Соколовського, який був родом із с. Дептівка). Безлад у керівництві, поширення хабарництва та навіть п'янства покривалося урядовцями Малоросійської колегії у Глухові. Відтак, до плачевного стану Голінської сотні апелювали навіть російські чиновники, зацікавлені у пришвидшенні наочної деградації сотенних форм правління в усій Україні.
Реєстр козаків Голінського куреня Красноколядинської сотні 1731 року
Ч. Села Голюнкы коȥакы можнїе Козакы убогїе Крайне Убогїе ПОДСОСѢДКЫ КОȤАЧЇЕ Нащадки у ХХІ столітті1Семененко Самойло ȤȥѩтемъГрицко ГапонВасилъ/ь мехедаРоманъ Заболотнѣй, ЛесенковъГапоненки - мешканці Голінки2Савъка ѨковенкоТерешко шевъченко (Носенко)Леско СавченкоМаξимъ Горбань, ГирмановъШевченки та Носенки - мешканці Голінки3Грицко ЛаȥоренкоЛеско Маξименко ȤБратомъУдова ЧаленковаЮско Ткачъ, МигалювъЛазоренки - Київ4Настѩ ПалѣйкаГавърило мотренкоУдова ГунчихаПетро Ткачъ, ЧаленковойПалієнки - мешканці Голінки5Настѩ ПроцихаВъдова Маξимиха ВернигоркаИванъ ГолубенкоХарко ПалѢенко, Оробъювъ6Ничипор Ȥубъ ȤБратаничемТимошъ Лесенко ЗъБратомъІванъ мелъниченко ЗневѣстъкоюПавло Бараненко, Ковалювъ7Тимошъ Хилъченко ȤБратомІванъ ГончарУдова Химка Васи лиха ȤсесътренцемСеверинь/ъ Охрѣменко, ПередерынъГончарі - мешканці Голінки, Тиниці8Гарасимъ онищенко ЗБратамиИванъ ІлъленкоСтепанъ КомпанецьМихайло Захожїй, Остапенковъ.Онищенки - мешканці Голінки9иванъ овсђенкоСавъка СавощенкоВасиль МаξименкоСавка Ѩковенко, Маξименъковъ10Давид шевченкоИваниха Въдова,Ѩцко Гирмановь ȥѩтОстапъ Сипанви (?), Андрѣенковъ,11Петро ГирманенкоХведоръ СергѣенкоПавъло Будило12Степанъ СердюченкоЛукѩнъ Сидоренко ЗъБратомъИгнатъ КондратенкоГрицко Ȥагорулъко, Сергѣенковъ13Лукѩнъ ХилъченкоІванъ ШрамкоСергѣй ЧаленкоПетро Остапенко Хилъченковъ14Гарасимъ Клименко Ȥс(и)номъГарасимъ ШевченкоУдова ГрицихаИванъ Лобаненко Луценковъ,15Микита АндрѣенкоМихайло Паȥюкъ ȤБратомъІванъ ДубинаѨковъ Вошколупъ Пащенковъ16Грицко Мигалъ ȤБратоминевѣсткоюИванъ ДемченкоѨкимъ Ромащенко ȤневѣстъкамыГарасимъ Кириченко, Демчишинъ,17Матвѣй ВащенкоАнтонъ ШастунъИванъ Стебскїй18Василь/ъ Хилъченко ȤБратамыТимошъ Динисенко ЗБратамиУдова Савчиха Лаȥоренкова,19Харко СевериненкоДанило ЧевердаВасилъ/ь Ковалъ/ь20Кондратъ ПередераАнтонъ РогуленкоѨцко Харченко21Иванъ Малисѩ (?)Въдова АвърамихаѨцко Ігнатенко22Остапъ Пащенко ȤъБратамыУдова Ȥдориха ȤсномъВдова Богменкова23Грицко ГолубГрицко Нестаренко (!)Опанасъ Ȥѣнченко24Удова Семениха ГапоноваПетро ѨготиненкоІванъ Дудъка (?)25Юско Остапенко ЗБратомГрицко ГапонъСеменъ Половинка (!)26Петро КолодѣйЛеско Ȥуб ЗДочкоюХведоръ Гончаръ27Дмитро АртюшенкоГрицко КолодѣйГрицко Кирђенко28Петро Ющенко ЗъБратамиГрицко ГармашъМикита Бердничинъ ȥѩт Ȥшурином29Савка ПетренкоХведор РѣпаВасилъ/ь Стусенко30Удова супруненкова ȤсиномъВасилъ/ь РѣпаРоманиха Gаранджиха31Павъло Гапоненко ȤБратомъХведор ВащенкоГрицко ожогъ Збратомъ32Кондратъ ГорбаченкоѨковъ ОробейМикита Луциковъ33Василь/ъ Горбачъ/ьПавъло ЛободаВъдова Демченкова34Юско Коȥиръ/ьОмелко Ковалъ/ьОстапъ Нестаренко35Юско ПогорѣлїйИванъ МарченкоПрокопъ Шулѩковъȥѩт36Юско овсѣенко КтыторИванъ СавченкоУдова Андрусиха37Прокопъ ОникїенкоПавло Дикунъ38Процко ЕвтушенкоКлимъ Дурдынченко39Грицко ѨковенкоПрокопъ Степаненко40Иванъ Шолопѣлїй41Удова Деръкачка42Даныло Евтушенко43Ничипор Чорноȥубенко44Василь Гриценко45Уласъ Шулѩченко Збратомъ
Голінська сотенна старшина
До Голінської сотенної старшини належали: сотник, хорунжий, писар і осавул. Голінська сотня поділялася на курені, на чолі яких стояли курінні отамани. Городові, або сотенні отамани (тобто отамани Голінки) були помічниками сотника.
Відомо п'ять сотників Голінської сотні, перші два з яких призначені Гетьманом Кирилом Розумовським, решта три — Малоросійською Колегією:
Дембовський Павло Іванович (1751–1759) Рудковський Василь (20 травня 1760 — 1 червня 1767) Соколовський Роман Іванович (1767) Жураховський Влас (1767–1777) Воротиляк Степан (1777–1782)
Отамани Голінської сотні
Прокопенко Семен (?-1755-?), Васильович Федір (?) Чарнишов Лука (9 червня 1773–1782)
Писарі Голінської сотні
Харченко Петро (?-1756-?), Чарнишов Лука (3 червня 1768–1773), Туруша Прокіп Павлович (2 червня 1773 — 1779-?), Носенко Леонтій (1779 — 1782-?)
Носенко Леонтій Носенко Леонтій обіймав посаду сотенного писаря з 1779 по 1782 рік (можливо до остаточної ліквідації Полкового устрою Гетьманщини 1786). Обрання сотенним писарем підтверджено указом Малоросійської колегії 1779.
Військова кар'єра після скасування Полкового устрою невідома. Нащадки зберегли статус козаків-землевласників с. Голінка до 1921, несучи військову службу за право власності на землю.
У колишньому сотенному центрі, селі Голінка Бахмацького району Чернігівської обл., зараз проживає кілька нащадків старшинського роду Носенків. (?-1781-?)
Осавули Голінської сотні
Федоренко Григорій (?-1757-?), Чарнишов Лука (1760.07-1767), Федоренко Григорій (1767 — 10 грудня 1767), Туруша Прокіп Павлович (1768–1773), Нечай Досифій (1774–1782)
Хорунжі Голінської сотні
Гирман Дем'ян (?-1756-1757-?), Бобровський (?- 14 грудня 1769), Прокопенко Іван (1773–1775), Ковалевець Дем'ян (15 березня 1775–1782)
Голінські сотники були, як правило, великими землевласниками: володіли маєтностями як на правах особистої власності, так і ранговими.
Населені пункти Голінської сотні
Голінська сотня поділялался на курені, які формувалися на базі козацького населення сіл та містечок. Найбільш упливові курені — Дептівський та, власне, Голінський.
Базаліївка, слобідка; Великий Самбір, село; Воронівка, слобідка; Гайворон, село; Гирявка, село; Голінка, село; Голубівський хутір (тепер куток Голубівка села Голінка?); Данилівка, слобідка; Дептівка, село; Корибутів, село; Кошарська, Кошари, слобідка; Курилівка, село; Малий Самбір, село; Пекарі, село; Петрівка, село; Пучківський хутір; Савинська, слобідка; Фесівка, село; хутори біля Дептівки, Пекарів, та Петрівки; Юрівка, слобідка.
Ліквідація сотні
1782 сотня ліквідована, а територія увійшла до Борзнянського повіту Чернігівського намісництва як центр Голінської волості. У XIX ст. — волосний центр Конотопського повіту Чернігівської губернії. Зараз — село Дмитрівської селищної громади Ніжинського району Чернігівської області.
Козацькі старожитності
На більшості старовинних цвинтарів колишнього центру Голінської сотні збереглися кам'яні козацькі хрести із надписами. Також у городах голінців збереглися так звані куплені могили козаків, яких у сер. XIX ст. ховали безпосередньо на їхній становій землі.
Джерела Енциклопедичний довідник «Прилуччина», Ніжин, 2007. Автори-упорядники Д. Шкоропад, О. Савон. Ольга Ковалевська. Іван Мазепа у запитаннях і відповідях. К., 2008, С. 45. Всероссийское генеалогическое дерево. Гетманские полки (рос.) Значне військове товариство (укр.) Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. — К.: Стилос, 2005.