Конота́ція (; від con — «разом», і notare — «позначати») — сумарне чи тотальне значення слова, як описове, так і емоційне. Це поняття семіотики (загальної теорії знаків), лінгвістики (мовознавства), філософії мови, літературознавства.
У лінгвістиці конотація використовується для опису супутнього емоційно-експресивного значення мовної одиниці, яке пов'язане з описовим значенням та яке доповнює його. Це додаткове, неявне значення, якого набуває слово або фраза в певному контексті. Визначення конотації не є сталим.Бортун К.О. Теоретико-поняттєві особливості конотації у сучасній українській мові / Вісник гуманітарного наукового товариства: наукові праці. Випуск 23. Черкаси: Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, НУЦЗ України 2023. С. 264‒268 (Стор.: 264) PDF Конотація — це додаткові семантичні й стилістичні відтінки, які накладаються на основне лексичне значення та його оцінку, в процесі його функціонування в мові, надаючи слову експресивного забарвлення, спричинючи його зміну й уточнення в процесі розвитку мови.
На формування значення слова, або лексичного значення, впливають три фактори: об'єктивна дійсність, історичні обставини та менталітет народу, зв'язки між словами. Історичні обставини та ментальність народу сприяють закріпленню лексичного значення, а також його зміну та уточнення в процесі розвитку мови, визначають конотативне значення слова.
Приклади
Конотативний комопнент значення зазвичай виражає негативну, рідше — позитивну оцінку предмета, явища або дії.Український смисл: науковий збірник / за ред. проф. І.С. Попової. — Дніпро: Ліра, 2018. — 315 с. / Наукове видання «Український смисл» ISSN 2313-4437
здихатися гостя — провести гостя; розплющити оченята — розплющити очі; мешкати в халупі — мешкати в маленькій квартирі.
У філософії та логіці використовується у дещо вужчому значенні, а саме конотацією терміна є набір властивостей, що їх посідають усі об'єкти з розширення терміна. Наприклад, конотацією терміна хмарочос є набір ознак, властивих усім будинкам понад певну висоту. Інші приклади:
лис — хитрість; півень — задерикуватість; пиляти — дорікання, скарги, уїдливі балачки.
Примітки
Література
Посилання