Ашхаба́дська о́бласть — колишня адміністративно-територіальна одиниця в Туркменській РСР, що існувала в 1939—1959 та 1973—1988 роках. Адміністративним центром було місто Ашхабад.
В серпні 1988 року адміністративні райони області були передані в безпосереднє підпорядкування республіканським органам Туркменської РСР. У 1992 році на території колишньої області утворено Ахалський велаят зі столицею спочатку в місті Ашхабаді, пізніше Ашгабат виведений в окрему адміністративну одиницю, а центром велаята став Аннау.
Площа — 95,4 тис. км ². Населення — 875 тис. чол. (1987 рік), у тому числі міське — 62 %. Адміністративно складалася з 8 районів, включала 2 міста, 12 смт (1987). Адміністративний центр — місто Ашхабад.
Більшість території — низинна рівнина, зайнята пустелею Каракуми. На півдні — середньовисотні гори Копетдаг.
Адміністративний поділ Область створена Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 листопада 1939 року.
У 1939 році область ділилася на 11 районів: Ашхабадський, Бахарденський, Геок-Тепинський, Єрбентський, Каахкинський, Кара-Калінський, Кизил-Арвацький, Кизил-Атрецький, Кіровський, Серахський, Тедженський та два міста — Ашхабад і Кизил-Арват.
У 1941 році скасований Єрбентський район. У 1943 році Кизил-Атрецький район передано до Красноводської області. У 1947 році із скасованої Красноводської області в Ашхабадську передано Гасан-Кулійський, Казанджицький, Кизил-Атрецький та Красноводський райони. У 1951 році утворені Кум-Дазький та Челекенський райони.
У 1952 році Гасан-Кулійський, Казанджицький, Кизил-Атрецький, Красноводський, Кум-Дазький та Челекенський райони знову відійшли до Красноводської області. У 1955 році, коли Красноводська область знову була скасована, ці райони повернулися до Ашхабадської області. У 1956 році скасували Кум-Дазький та Челекенський райони. 25 травня 1959 року Ашхабадську область скасували.
27 грудня 1973 року Ашхабадська область відновлена та розділена на 6 районів: Ашхабадський, Бахарденський, Геок-Тепинський, Каахкинський, Серахський та Тедженський. У 1975 році утворено Кіровський район. У 1977—1988 роках існував Гяурський район. 25 серпня 1988 року область знову скасували.
Природа Клімат — різко континентальний. Головна річка — Теджен. Каракумський канал.
Населення У 1939 році в області проживало 367,6 тис. чол. У тому числі туркмени — 58,3%; росіяни — 28,1%; вірмени — 2,6%; українці — 2,4%;азербайджанці — 1,5%; татари — 1,2%; іранці — 1,1%. До 1987 року населення області збільшилося до 875 тис. чол.
Економіка Розвинуті машинобудування (у тому числі нафтове, хімічне, електротехнічне) та металообробка, легка (текстильна, взуттєва та інші), харчосмакова (у тому числі переробка винограду) галузі промисловості, виробництво будматеріалів (цемент, скло). Основні промислові підприємства — у містах Ашхабад, Теджен, Бабадайхан. Землеробство в основному поливне (Каракумський канал). Обробляють бавовник, зернові та овоче-баштанні культури. Плодівництво. Виноградарство. Розводять овець (у тому числі каракульських), велику рогату худобу, племінних коней, птахівництво. Шовківництво. Курорти: Фірюза, Арчман.
Перші секретарі обласного комітету КП Туркменії 1941 — 1943 Дземешкевич Микола Венедиктович 1943 — 1946 Іванников Георгій Іванович 1946 — 1948 Овезов Юсуп 1948 — 1952 Мятієв Сеїдназар 1952 — .05.1959 Мурадов Ата .12.1973 — 24.08.1976 Карриєв Чари Союнович 24.08.1976 — 23.11.1985 Аннаоразов Пода 23.11.1985 — 4.04.1987 Могилевець Юрій Климентійович 4.04.1987 — .08.1988 Чертищев Володимир Сергійович
Голови облвиконкому 1939 — 1941 Палюткін Михайло Петрович 1942 — 1942 Юзбашев Аннаяр 1945 — 1946 Оразов Овез 1946 — 1949 Кулієв Кулам Кулійович 1949 — 1951 Атаєв Артик Атайович 1952 — 1953 Бабаєва Таган 1953 — .01.1958 Байрамов Нурберди .01.1958 — .01.1959 Овезов Балиш Овезович .12.1973 — 1984 Байрамдурдиєв Ораздурди 1985 — .11.1985 Могилевець Юрій Климентійович 1985 — .10.1986 Ходжаков Овлякулі 9.12.1987 — .08.1988 Аннамухамедов Овезмухамед
Література Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 582