Геральд Миколайович Матюшин (; * 14 листопада 1927, Уфа — 7 серпня 2000, Москва) — російський вчений-археолог, директор Інституту людини РАН, провідний науковий співробітник Інституту археології РАН, ректор археологічного коледжу Російського археологічного товариства; доктор історичних наук, член-кореспондент Російської академії природничих наук (РАПН, 1992); голова Російського археологічного товариства, віце-президент Російської народної академії наук, член Американського археологічного товариства, учасник Великої Вітчизняної війни.
Життєпис У 1941 токар на заводі гірничого обладнання. Під час Другої світової війни служив юнгою на Північному флоті.
Закінчив історичний факультет Башкирського державного педагогічного інституту ім. К. А. Тімірязєва (1952). У 1951—1961 вчитель історії в школах і технікумах Уфи. З 1961 працює в Інституті археології АН СРСР (закінчив тут аспірантуру в 1964 р.).
Близько 30 років вів дослідження пам'яток кам'яної доби на Південному Уралі. Вперше відкрив на Уралі стоянки раннього палеоліту, мезоліту і енеоліту; виділив 6 нових археологічних культур. У 1960-ті рр.. висунув гіпотезу антропогенезу, що враховує роль мутагенних факторів на території прабатьківщини людини. Матюшин виділив 5 екологічних криз в голоцені, що зіграли важливу роль у зміні культур і цивілізацій, визначив новий шлях проникнення відтворюючого господарства (через Південний Урал і Східний Прикаспій) до Європи, що підтверджує геноетнологія.
У 1964 р. захистив кандидатську дисертацію «Мезоліт і неоліт Башкирії», в 1987 р. — докторську дисертацію «Кам'яна доба Південного Уралу: Передуралля. Проблема становлення відтворюючого господарства».
Археологічні експедиції 1952–1989 рр.. (Башкирія, Південний Урал, Україна, Таджикистан), 1958 р. — начальник 2-го неолітичного загону Башкирської експедиції, 1959 р. — розвідувального загону Башкирської експедиції, 1960 р. — археологічного загону УДП, 1961 р. — Загону з вивчення кам'яної доби, 1962 р. — Башкирського неолітичного загону інституту археології, 1963 р. — Башкирського і Нугушского загонів інституту археології, 1965–1966 рр.. — Південно-Уральського загону інституту археології, 1968–1989 рр.. — Південно-Уральської експедиції інституту археології; і т. д.
Був головою відродженого Російського археологічного товариства, головою бюро Секції археології та антропології Російської академії природничих наук.
Нагороди У 1985 р. — орден Вітчизняної війни 2-го ступеня, у 1946 р. — медаль Ушакова (СРСР), у 1992 р. — Медаль Ушакова (Російська Федерація).
Праці Запропонував ряд фундаментальних ідей в галузі вивчення кам'яної доби Південного Уралу. Автор понад 300 наукових праць, в тому числі:
У колыбели истории. , 1972; Мезолит Южного Урала. , 1976; Яшмовый пояс Урала. , 1977; Энеолит Южного Урала. , 1982; У истоков человечества. , 1982; Три миллиона лет до нашей эры. , 1986; Nguon gos loaoi ngioi. Ha noi, 1986; Историческое краеведение. , 1987; У истоков цивилизации. , 1992; On the Bound of History // Antiquity RAS. Issue 5. Moscow, 1993; Каменный век Южного Урала. , 1994; Смена культур, цивилизации и экологические кризисы. , 1994; Неолит Южного Урала: Предуралье. , 1996; Археологический словарь. , 1996; Общество и власть. , 1997; Тайны цивилизаций: История Древнего мира / Матюшин, Геральд Николаевич. — : АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2002. — 350 с.: ил. — (Историческое расследование).
Примітки
Джерела Петренко А. Г., Н. Н. Матюшин и проблемы становления производящего хозяйства // Древности . — Вып. 36 . — — 2003 . — С.26-30. Матюшин Геральд Николаевич: (1927—2000) // Археологические статьи и материалы . — Тула. — 2002. — С.6. Бурханов А. А., Г. Н. Матюшин и некоторые вопросы деятельности Волго-Уральского центра РАО: (памяти выдающегося ученого) // Древности . — Вып. 36 . — — 2003 . — С.11-26.
Посилання Большая биографическая энциклопедия Энциклопедический фонд Башкирский государственный университет http://chel-portal.ru/encyclopedia/Matyushin/t/10264