«In the End» () — пісня американського рок-гурту Linkin Park, четвертий сингл з їхнього дебютного альбому Hybrid Theory, що вийшов 2000 року.
Основним автором пісні є один з двох співаків Linkin Park Майк Шінода, який вирішив створити більш доступну композицію, ніж решта матеріалу гурту, поєднавши важкий метал, хіп-хоп та електронну музику із попмузикою. Похмурий текст пісні описує невдалі стосунки, які призвели до розчарування та ненависті до себе: «Я так старався і так далеко зайшов, але зрештою, це навіть не має значення» — співав в емоційному приспіві Честер Беннінгтон.
Сингл «In the End» посів першу сходинку в американському чарті Billboard Modern Rock та другу позицію в хіт-параді синглів Hot 100, посприявши зростанню популярності гурту. Попри скептичне ставлення музичних критиків одразу після виходу пісні, з часом вона стала вважатися найкращою композицією в доробку Linkin Park та однією з найпопулярніших, найбільш впливових та комерційно успішних рок-пісень XXI століття.
Історія створення «In the End» — одна з перших пісень американського рок-гурту Linkin Park, створеного наприкінці 1990-х років у Каліфорнії. Спочатку колектив мав назву «Xero», але після декількох змін у складі його перейменували на «Hybrid Theory». До складу гурту зрештою увійшли вокалісти Майк Шінода і Честер Беннінгтон, гітарист Бред Делсон, барабанщик Роб Бурдон, діджей Джо Ган та бас-гітарист Дейв Фаррел. Музиканти грали важкий метал з елементами хіп-хопу та електронної музики.
«In the End» була однією з дванадцяти композицій, що увійшли до дебютного альбому гурту. Її автором став Майк Шінода, що записав демоверсію пісні вночі на репетиційній базі Linkin Park в Голлівуді. Він працював у приміщенні, в якому не було вікон, тому навіть не слідкував за часом доби та заснув, лише коли втомився. За словами барабанщика Роба Бурдона, гуртові була потрібна більш мелодійна та позачасова композиція, не схожа на їхній тогочасний репертуар, і коли наступного ранку до студії прийшли інші музиканти та послухали демо, то визнали, що Шіноді вдалося цього досягнути. «Не думаю, що ми передбачали, настільки успішною буде [пісня], але тоді ми знали, що вона була найдоступнішою річчю з тих, що ми робили» — пояснював автор. Беннінгтону композиція спочатку настільки не сподобалася, що він навіть не хотів додавати її до альбому, але врешті-решт погодився під впливом інших учасників колективу.
Віцепрезидент звукозаписувальної компанії Zomba Music Джеф Блю, який свого часу запропонував гуртові прослухати Честера Беннінгтона, допоміг їм підписати контракт на випуск дебютного альбому з лейблом Warner Bros. Музиканти відмовилися від назви «Hybrid Theory», щоб уникнути плутанини із британським гуртом , і перейменувались на Linkin Park. «Hybrid Theory» натомість став назвою майбутньої платівки колективу. Її продюсером було обрано Дона Гілмора, бо музикантам подобалася його нещодавня співпраця з гуртом Good Charlotte.
Учасники запису Честер Беннінгтон — вокал Роберт Бурдон — барабани, бек-вокал Бред Делсон — гітари, бас-гітара, бек-вокал Джозеф Ган — семплінг, бек-вокал Майк Шінода — MC, вокал, біти, семплінг Девід Фаррел — бас-гітара
Автори пісні — Linkin Park Продюсер — Дон Гілмор Зведення — Енді Воллес Виконавчий продюсер — Джеф Блю
Записано в студії NRG Recordings (Лос-Анджелес) Зведено в студії Soundtrack (Нью-Йорк) Мастеринг в студії Bernie Gardner Mastering (Лос-Анджелес)
Текст і музика За словами Майка Шіноди, «In the End» розповідає про «дивну боротьбу з безнадійністю та ефемерною природою часу та нашого життя». В ній співається про невдалі стосунки, які призвели ліричного героя до розчарування та ненависті до себе. На початку він звертається до себе: «Одна річ, я не знаю, чому саме, але не має значення, як сильно ти стараєшся» (). Далі він повторює ті самі питання знову та знову, усвідомлюючи власні невдачі та змарновані зусилля, але не має відповідей. В емоційному приспіві, який виконує Честер Беннінгтон, герой визнає, що він «так старався і так далеко зайшов, але зрештою, це навіть не має значення» (). Інтроспективний характер пісні був протилежним тому, про що тоді співали інші популярні ню-метал-гурти, на кшталт Limp Bizkit: «Ми не хотіли писати „Я вдарю вас по обличчю“ або „Я такий розлючений“ тощо. Багато з цього було в ефірі, але ми врівноважували це самоаналізом та іншими речами про себе», — визнавав Шінода. Іншою відмінністю від звичних ліричних композицій та рок-балад було те, що пісня не містила жодних висновків або рішень.
Прямолінійна структура пісні з куплетною формою та простим тактовим розміром 4/4 є характерною для попмузики. Композиція розпочинається з інструментального вступу із коротким рифом, зіграним на фортепіано; слідом чергуються два куплети з речитативом Майка Шіноди та два приспіви у виконанні Честера Беннінгтона; закінчується вона бриджем та останнім приспівом. Протягом куплетів Шіноди, в яких описується боротьба та пошук виходу з ситуації, поступово збільшується напруження, а короткі приспіви Беннінгтона призводять до вивільнення емоцій. Музичний стиль композиції поєднує елементи рок-музики, електронної музики та хіп-хопу. Як багато інших пісень Linkin Park, «In the End» виконується на електрогітарі зі зниженим відкритим строєм Open C♯ (C♯ G♯ C♯ F♯ A♯ D♯): куплет складається лише з натуральних флажолетів, а приспів — із павер-акордів на трьох струнах.
Демозапис «In the End», який увійшов до ювілейного видання Hybrid Theory, продемонстрував, що перша версія пісні відрізнялася від її фінального варіанту. Так, її структура і текст вступу та приспівів збігалися, але текст обох куплетів Шіноди був відмінним. Також чорнова версія була довшою через розширений бридж: рядки, що розпочинаються зі слів «I've put my trust in you», повторювалися не два рази, а три.
Випуск альбому та синглу Альбом Hybrid Theory, до якого увійшла «In the End», вийшов 24 жовтня 2000 року. Він вирізнявся серед тогочасних релізів альтернативного року сумішшю жанрів, в якій поєднувалися важкий метал, електронна музика, реп і поп. Першими трьома синглами з платівки стали «One Step Closer», «Crawling» та «Papercut», які вже зробили гурт всесвітньо популярним. «In the End» став четвертим та останнім синглом з альбому, вийшовши наприкінці 2001 року. Як пізніше писали в журналі Metal Hammer, «попередні сингли… миттєво стали хітами серед роздратованих підлітків, які любили важку музику, але „In The End“ змінив правила гри, зробивши гурт справді всюдисущим». За підсумками 2001 року Hybrid Theory був найбільш продаваним альбомом із 4,8 млн примірників, випередивши релізи Shaggy, 'N Sync, Enya, та інших виконавців.
Хіт-паради Пісня «In the End» з'явилася в ротації американських радіостанцій влітку 2001 року, дебютувавши в чарті пісень альтернативного року, опублікованому в часописі Billboard 13 липняЖурнал Billboard. Номер 13 липня 2001 року. с. 98.. Врешті-решт вона посіла перше місце в чарті Modern Rock, що стало першим подібним досягненням для Linkin Park. Композиція залишалася у хіт-параді рекордні 44 тижні поспіль між серпнем 2001 та червнем 2002 року. Також вона посіла друге місце в основному хіт-параді синглів Hot 100, що стало найвищим показником за всю історію гурту, та третю сходинку в чарті Mainstream Rock.
2009 року «In the End» посіла друге місце в чартах рок-музики та альтернативного року за підсумками десятиріччя, опублікованих у Billboard, поступившись відповідно «» гурту Nickelback та «» колективу Журнал Billboard. Подвійний випуск The Decade in Music . 19 грудня 2009 року. с. 161..
2017 року «In the End» повернулася до американських та світових чартів, що було спричинено смертю вокаліста Linkin Park Честера Беннінгтона.
Тижневі чарти Хіт-парад Найвища позиція2001–2002 США (Billboard Hot 100)Linkin Park — Billboard Hot 100 2 США (Adult Top 40)Linkin Park — Adult Pop Airplay 15 США (Alternative Songs)Linkin Park — Alternative Airplay 1 США (Mainstream Rock)Linkin Park — Mainstream Rock Airplay 3 США (Mainstream Top 40)Linkin Park — Mainstream Top 10 Recurrents 1 Європа(Eurochart Hot 100) 14 Ірландія (IRMA)The Irish Charts — Search the Charts 16 Канада (CHR Nielsen BDS) 4 Нова Зеландія(RIANZ)Charts.org.nz. LINKIN PARK — IN THE END (SONG) 10 Німеччина (GfK)Offizielle Deutsche Charts. Linkin Park — In the End 4 Румунія (Romanian Top 100) 99 Хорватія (HRT) 8Після 2017 року Billboard Global 200Linkin Park — Billboard Global 200 45 США (Hot Rock Songs)Linkin Park — Hot Rock Songs 3 Греція (IFPI) 66 Канада (Canadian Hot 100)Linkin Park — Billboard Canadian Hot 100 30 Словаччина (Singles Digital Top 100)ČNS IFPI. SK — SINGLES DIGITAL — TOP 100. In The End. LINKIN PARK — WARNER MUSIC 16 Франція (SNEP) 23 Чехія (Singles Digital Top 100)ČNS IFPI. CZ — SINGLES DIGITAL — TOP 100. In The End. LINKIN PARK — WARNER MUSIC 8
Річні чарти Хіт-парад Позиція2001 Велика Британія (OCC) 131 Німеччина (Official German Charts) 94 Швеція (Sverigetopplistan) 302002 США (Hot 100 Singles & Tracks) 7 США (Hot 100 Airplay) 6 США (Hot Mainstream Rock Tracks) 8 США (Hot Modern Rock Tracks) 2 США (Hot Top 40 Tracks) 10 Австралія (ARIA) 46 Бельгія (Ultratop 50 Flanders) 83 Бразилія () 4 Європа (Eurochart Hot 100 Singles) 89 Італія (FIMI) 31 Канада (Billboard Radio) 12 Нідерланди (Single Top 100) 502017 США (Billboard Hot Rock & Alternative Songs) 312021 Португалія (AFP) 1862024 Billboard Global 200 101 Португалія (AFP) 78
Чарти десятирічь Хіт-парад Позиція2000—2009 США (Billboard Rock Songs) 2 США (Billboard Alternative Songs) 2
Список композицій Сингл «In the End» з'явився у продажу 9 жовтня 2001 року і розповсюджувася в різних форматах із відмінним набором додаткових композицій. Звичайний компакт-диск містив концертну версію пісні «A Place for My Head» та демоверсію «Step Up» як бі-сайди. Диск у форматі Enhanced CD, окрім концертних версій «In the End» та «Points of Authority», мав відеокліп на «In the End». Нарешті, до складу DVD «In the End», окрім самої композиції, увійшов відеокліп на «Crawling» та чотири тридцятисекундних відеоінтерв'ю з учасниками гурту.
2002 року в Японії вийшов мініальбом Linkin Park: In the End (також відомий як ), який, окрім чільної композиції, містив бі-сайди з «In the End» і попередніх синглів гурту, як-от «One Step Closer» або «Papercut». Сингл (CD)
Сингл (Enhanced CD)
Сингл (DVD)
Мініальбом (CD)
Сертифікації
Високі показники продажів «In the End» принесли синглу сертифікації в багатьох країнах. 2024 року він отримав в США «діамантову» сертифікацію, яка враховувала як продажі фізичних копій альбому, так і показники на стримінгових платформах, та відповідала еквіваленту у 10 млн проданих примірників, ставши першим синглом Linkin Park, що отримав подібну відзнаку; найближчим до нього був шість разів «платиновий» «What I've Done». Разом з тим, це було не перше «діамантове» досягнення гурту, бо альбом Hybrid Theory отримав «діамантовий» статус із 10 млн проданих примірників ще 2005 року.
Відеокліп
Музичне відео на «In the End» було знято в липні 2001 року в Лос-Анджелесі, в проміжку між концертами світового туру Ozzfest. Режисерами кліпу стали діджей гурту Джозеф Ган та Нейтан Кокс. Вони витратили близько трьох місяців, щоб донести до компанії звукозапису власні ідеї: «Спочатку лейбл вважав, що відео було дуже несерйозним, і хотів, щоб ми зробили його більш „зубатим“», — згадував Кокс. Фінальна концепція відео відповідала циклічній структурі пісні, демонструючи еволюційні процеси в природі, а його візуальна частина була натхнена японським анімаційним фільмом «Принцеса Мононоке» (1997). Майк Шінода читає куплет на фоні сухого та безживного фантастичного ландшафту, знятого в пустелі Каліфорнії, а приспів весь гурт виконує разом на високій башті, намальованій за допомогою комп'ютерної графіки. Поступово з землі виринають потворні шипи та трава, а наприкінці відео після дощу пустеля перетворюється на зелену рівнину.