Роги́ (; ) — село в Дубоссарському районі Молдови в Придністров'ї. Відповідно до молдовського законодавства — село в Дубесарському районі, що належить до комуни з центром у селі Моловата-Ноуа; відповідно до придністровського — центр окремої сільської ради. Розташоване у західній частині району, на березі Дністра, за 14 км від районного центру — міста Дубоссар та за 64 км від залізничної станції Кишинів. Станом на 1 січня 2009 року чисельність населення становила 715 осіб, кількість будинків — 287. Площа села — 0,62 км².

Історія Перша письмова згадка про село датується 1768 роком. Однак, судячи з усього, поселення виникло набагато раніше. Точних документальних відомостей про походження назви села немає. Найбільш імовірною видається версія, згідно з якою назва пов'язана з розташуванням села біля закруту річки Дністер, русло якої тут за формою нагадує роги.

У 1790 році на кошти парафіян збудовано кам'яну однонавову церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці. У 1848 році архієпископ Гавриїл відзначив біля села руїни Роговського монастиря, що раніше знаходився тут. За даними Херсонського архіву 1859 року зазначено: У «Списку населених місць Херсонської губернії» 1896 року зазначено, що .

Приблизно у 1900 році на території села було збудовано «Заставу», будівлі якої збереглися й донині: одна з них використовувалася як сільська школа, інша — як сільський клуб, а решта — як територія та склади колгоспу. За статистичними даними 1916 року в селі проживало 780 осіб, було 186 селянських дворів, існувало сільське земельне товариство.

Радянська доба У 1925 році в селі утворився колгосп «1 Травня». Після німецько-радянської війни село увійшло до складу Коржевського колгоспу «Шлях комунізму», потім у 1980—1982 роках — до складу Кучієрського та Моловатського колгоспів імені XXIII з'їзду КПРС, згодом на землях села було утворено колгосп «Ізвораш».

Станом на початок 1980-х років у селі працювала садово-овочівницька бригада колгоспу імені XXIII з'їзду КПРС (центральна садиба у селі Кочієрах). Діяли восьмирічна школа, клуб із кіноустановкою, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла-садок, крамниця, поштове відділення. Був зведений пам'ятник радянським воїнам та односельцям, які загинули у німецько-радянській війні.

Доба незалежності 22 травня 1992 року на території села відбувалися активні бойові дії в межах Придністровської війни. Відтоді село фактично перебуває під контролем самопроголошеної проросійської Придністровської Молдавської Республіки.

На території села знаходиться одна з небагатьох на територіях, підконтрольних Придністровській Молдавській Республіці, шкіл з румунською мовою викладання. У 2001 році відкрилася сільська гімназія.

Село газифіковане, забезпечене центральним водопостачанням та електроенергією, підключене до телефонного зв'язку. На території села функціонують 13 шахтних колодязів. Станом на 2004 рік у селі проживало 2,5 % українців.

Примітки

Література