Цибулівка (; ) — село в Дубоссарському районі Молдови, у Придністров'ї. Утворює окрему сільську раду. Розташоване у північно-західній частині району на лівому березі річки Дністра, за 25 км від районного центру — міста Дубоссар, за 44 км від міста Рибниці (за 45 км від залізничної станції Рибниця) за 74 км від міста Кишинева та за 84 км від міста Тирасполя. Станом на 1 січня 2011 року в селі мешкало 1250 осіб. Територія сільської ради — 2987 га. День села відзначається 21 листопада у день Собору Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних.

Історія Точний час виникнення села невідомий. Перша згадка про село датується 1749 роком. Згідно з переказами, поміщик Федір Цибульський з Вінниці заснував тут перше поселення, привівши селян з різних місць. Від прізвища Цибульський і походить назва села ЦибулівкаЦыбулеука, Левобережье Днестра, АТЕ / Мы молдаване..

У третьому десятилітті XIX століття у селі було збудовано церкву на честь святого архангела Михаїла. У середині 1830-х років, за даними VIII ревізії Балтського повіту (до якого на той час входило село), у Цибулівці налічувалося 353 мешканці, більшість із яких становили молдовани. За даними 1845—1850 років селу належало 830 га земельних угідь. У 1911 році відкрито першу початкову школу.

Радянська доба У 1927 році в селі відкрилася перша лікарня. У 1929 році було створено колгосп імені Григорія Котовського.

Під час німецько-радянської війни, з 7 серпня 1941 року по 4 квітня 1944 року, село перебувало в зоні окупації.

У 1970 році побудована нова триповерхова будівля школи, розрахована на 600 учнів.

Станом на кінець 1970-х років у селі містилася центральна садиба колгоспу «Дністровський». У колгоспі у 1979 році вироблено валової продукції на 5,2 мільйона карбованців, реалізовано — на 4,6 мільйона карбованців, у тому числі (тисяч карбованців): овочів — на 1923, продукції тваринництва — на 1046, винограду та фруктів — на 953, зерна — на 543, технічних культур — на 202. Чистий дохід склав 1080 тисяч карбованців, основні фонди — 6,2 мільйона карбованців. Колгосп обслуговувався технікою районного об'єднання з механізації та електрифікації сільськогосподарського виробництва. У господарстві станом на 1980 рік було 42 вантажні автомобілі. Діяли середня школа, Будинок культури з кіноустановкою, дві бібліотеки, лікарня, амбулаторія, аптека, дитячий садок, комбінат побутового обслуговування, кафе, магазини, радіовузол, телефонна станція, відділення зв'язку. Був парк культури та відпочинку. Зведений пам'ятник воїнам-визволителям та односельцям, які загинули у німецько-радянській війні.

Доба незалежності Село газифіковане, забезпечене водою та електроенергією, має телефонний зв'язок. Станом на 2004 рік у селі проживало 3,0 % українців.

Персоналії У селі мешкав молдовський співак Йонел Істраті ( 1990).

Примітки

Література