Енциклопе́дія суча́сної Украї́ни (ЕСУ) — загальна енциклопедія про Україну й український народ від початку XX століття до сьогодення, яку створює Національна академія наук України спільно з Науковим товариством імені Шевченка.
«Енциклопедія Сучасної України» — один з пріоритетних гуманітарних проєктів Національної академії наук України, над яким працюють науковці багатьох інститутів Академії у співдружності з ученими галузевих академій та вищих навчальних закладів України«Енциклопедія Сучасної України» // Українські електронні та паперові енциклопедичні видання: основні здобутки й перспективи : науковий збірник / редкол.: Т. І. Березюк, М. Г. Железняк (відп. ред.), Л. В. Журило, О. С. Іщенко, Р. Г. Кацалап та ін. ; Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. — К. : Академперіодика, 2015. — C. 42. — ISBN 978-966-02-7822-6.. Станом на 2022 рік опубліковано 24 томи загальним обсягом 67 тис. статей. За даними Google Scholar, h-індекс (індекс впливовості) енциклопедії — 12.
Загальна інформація Від 2001 року виходить друком томами (алфавітна енциклопедія), за кількістю яких нині є найбільшою в історії українською енциклопедією, випередивши «Українську радянську енциклопедію» у 17 томах.
Енциклопедія сприяє формуванню цілісного образу новітньої України в подіях, інституціях, установах, родах діяльності, поняттях, персоналіях. Охоплює головні сфери життя в країні, термінологію в усіх галузях науки й мистецтва, відображає сучасні погляди на історичні події та постаті, показує зв'язок України з іншими країнами світу. Специфіка ЕСУ полягає в тому, що в ній особлива увага приділяється явищам, процесам, поняттям, які характеризують добу державної незалежності України.
Ідея створити сучасну національну енциклопедію виникла в середовищі інтелектуальної еліти на чолі з Іваном Дзюбою ще в перші роки після відновлення незалежності України, коли постала необхідність повернути українцям справжнє уявлення про себе, позбутися радянської ідеології та міфів у трактуванні історичного, культурного минулого українського народу та його сьогодення, утверджувати загальнолюдські й національні цінності. У зв'язку з цим особливе значення укладачі енциклопедії надають поверненню до культурного й наукового дискурсу численних імен українців, що втратилися чи спеціально ігнорувалися в радянський період (саме тому в ЕСУ статті-персоналії становлять аж 74,7 %). «ЕСУ відкрила плеяду раніше замовчуваних особистостей або показала ті грані їхньої творчости, що мало висвітлювалися. Відомо, що про осіб, які зазнали репресій, в радянських енциклопедіях переважно не згадано». Енциклопедія активно описує не лише українців, а й інші народи, пов'язані з Україною. Чи не вперше в українській енциклопедичній традиції подано розлогі статті про історію кримських татар, їхню етнографію, фольклор, мистецтво, літературу, музику, архітектуру, політичні інституції, видання, найвидатніших особистостей. Окремі статті висвітлюють євреїв, поляків, греків, болгар та представників інших народів, що в різні часи за певних обставин осіли на українських землях.
Від 2014 року ЕСУ має онлайн-версію.
Редакцією ЕСУ слугує Інститут енциклопедичних досліджень НАН УкраїниБойко, Юлія. (2016). Енциклопедія Сучасної України — основний науковий проєкт Інституту енциклопедичних досліджень НАН України. Гілея: науковий вісник, 111, 96–99.. Енциклопедію створюють відомі академіки, члени-кореспонденти, доктори наук та інші науковці, вітчизняні вчені-ентузіасти й представники української діаспори за кордоном.
Для ілюстрування статей використані національні архіви Центрального державного кінофотофоноархіву, Державного музею театрального, музичного та кіно-мистецтва, Національної спілки письменників України, інших організацій та особисті, надані авторами. Картографічний матеріал підготовлений у ДНВП «Картографія».
+ Статистичні відомості за томамиТоми Гасла Чорно-біліілюстрації Кольоровіілюстрації Карти Таблицій схеми1 2732 1628 0 12 502 3644 2915 257 33 03 3155 2366 274 19 04 3015 2186 300 29 115 3198 2329 313 20 56 3289 2846 384 14 67 2645 2073 449 14 98 3063 2566 541 14 59 2546 1829 387 10 810 2759 2269 353 18 2311 2576 2057 411 13 1712 2685 2303 346 16 413 3032 2828 364 13 314 3136 2701 336 14 015 3177 2687 374 20 016 3004 2675 403 5 017 2560 2329 293 9 1018 2363 2322 355 12 119 2355 2254 379 7 2320 2059 1944 371 11 121 2232 2074 410 6 622 2061 1834 335 4 123266527113853212430002542369215
Електронна версія Станом на початок жовтня 2019 року в рейтингу всіх сайтів, популярних серед українських користувачів мережі Інтернет, який оприлюднює міжнародна служба «Alexa Internet», електронна версія «Енциклопедії Сучасної України» посідала 3105-те місце. У порівнянні з іншими україномовними онлайн-енциклопедіями вона суттєво поступалася «Вікіпедії» (7-ме місце), але випереджала електронну версію Великої української енциклопедії (9718-те місце). Науковий співробітник Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, кандидат філологічних наук Олександр Іщенко пояснює це тим, що сайт ВУЕ значно молодший за сайт ЕСУ, що впливає на позиціювання вебсторінок у пошукових системах на кшталт «Google». Натомність, головною причиною відставання від Вікіпедії став величезний обсяг останньої. Станом на липень 2019 року «Вікіпедія» мала 301 мовний розділ, які сукупно вміщували понад 50 мільйонів статей (на сайті української «Вікіпедії» — понад 1 347 198 статей станом на 1 жовтня 2024 року), натомність онлайн-версія ЕСУ містила на той час близько 76 тисяч вебсторінок. Одним з недоліків електронної версії ЕСУ називається перманентне скорочення слів, яке перейшло до неї від паперових томів, для яких скорочений текст є усталеною формою подання інформації, що зумовлено обмеженнями, пов'язаними з обсягом видань. Для читачів, що користуються інтернетом, де економія паперу вже не потрібна, ця форма викликає певне нерозуміння прочитаного.
За інформацією 2021 року, Київ, Львів, Івано-Франківськ – міста, у яких електронна версія ЕСУ користується найбільшою популярністю. «Карпати (Карпатські гори)», «Забруднення довкілля», «Біологічна система» — найпопулярніші статті сайту.
В електронній версії ЕСУ, так само як у ВУЕ, розміщуються не тільки статті із томів, що вийшли з друку — подаються навіть ті статті з томів, які ще не опубліковані.
Видання томів
Станом на 2023 рік видано 24 томи:
Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нґ — Ня. — 832 с. — 3 800 прим. — ISBN 978-966-02-9624-4. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — 500 прим. — ISBN 978-966-02-9960-3.
Редакційна колегія
Железняк М. Г. (відповідальний секретар) Гамкало І. Д. Геєць В. М. Головаха Є. І. Горбачов Д. О. Кульчицький С. В. Литвин В. М. Мельник М. І. Онищенко О. С. Походенко В. Д. Сергієнко І. В. Шидловський А. К. Яцків Я. С.Про енциклопедію </div>
Див. також Українські енциклопедії Список українських енциклопедій Дитяча енциклопедія українознавства Енциклопедія українознавства Українська радянська енциклопедія Ukraine. A Concise Encyclopaedia Велика українська енциклопедія
Джерела
Література ХХ століття в Енциклопедії сучасної України // Світ. — 2000. — № 31–32. Анничев А. История и современность Украины // Вечерний Харьков. — 2002. — № 30 (16 марта). — С. 3. Афанасьєв І. Енциклопедія сучасної України // Вечірній Київ. — 2002. — 20 лютого. — С. 6. Блюміна Ірина. Перша ластівка «Енциклопедії сучасної України» // Культура і життя. — 2002. — 20 березня. — № 11. — С. 2. Блюміна І. Трохи з історії енциклопедичних видань у нашій країні // Вітчизна. — 2002. — № 1. — С. 146—147. Гіржов Віктор. Енциклопедія сучасної України представлена в Москві // День. — 2007. — 19 січня. Голда Д. Повернуті імена // Зоря. — 2002. — 5 червня. — № 47 (9781). — С. 3. Дзюба С. У нинішньому році вийдуть другий і третій томи Енциклопедії сучасної України (ЕСУ) // Чернігівський вісник. — 2002. — 12 вересня. — № 37. — С. 11. Добжанська Б. Іван Дзюба сказав «А» // Хрещатик. — 2002. — 24 січня. — № 10 (2021). — С. 1–2. Енциклопедія дозволяє побачити, в якій країні живемо (Розмова з відповідальним секретарем головної редколегії ЕСУ Миколою Железняком) // Західний кур'єр. — 2002. — 12 березня. — № 21 (795). — С. 2. Енциклопедія Сучасної України — повниться криниця знань // Освіта України. — 2002. — № 84 (22 жовтня). ЕСУ — енциклопедія сучасної України // Слово Просвіти. — 2002. — 15 лютого. — № 7. Є перший том Енциклопедії сучасної України // Волинь. — 2002. — 24 січня. — № 9. — С. 1. Железняк М. «Дипломатія сучасної України» — перша спроба енциклопедичного довідника // Україна дипломатична. — 2013. — Вип. 14. — С. 1088—1096. Железняк М. Енциклопедія сучасної України // Науковий інструментарій українознавця. — , 2012. — С. 138—141. Железняк М. Енциклопедія сучасної України: Історія, сучасний стан та перспективи // Україна дипломатична. — 2006. — Вип. 7. — С. 615—627. Железняк М. «Енциклопедія сучасної України» — нова сторінка енциклопедичної справи в Україні // Україна дипломатична. — 2008. — Вип. 9. — С. 539—542. Железняк М. Історія енциклопедичної справи в Україні // Україна дипломатична. — 2009. — Вип. 10. — С. 1077—1081. Железняк М. Перша сучасна енциклопедія (інтерв'ю) // Науковий світ. — 2009. — № 10. — С. 6–9. Железняк М., Плахотнюк С. «Encyclopedia of Ukraine»: англомовна енциклопедія про Україну та українців // Пам'ятки: археографічний щорічник. — 2007. — Т. 7. — С. 409—412. Івченко В. І для сучасників, і для нащадків. Нотатки з Другої міжнародної наукової конференції «Українська енциклопедистика» // Науковий світ. — 2011. — № 9–10. — С. 9–11. Камінська Оксана. Багатотомний образ України // Аудиторія. — 2002. — 5–11 квітня. — Ч. 11. — С. 3. Кентій А. 1-ша Українська дивізія «Галичина» у Енциклопедії сучасної України, том 5-й // Вісті Комбантанта. — Торонто-Нью-Йорк, 2008. — № 2. — С. 96–98. Книга, яка відкриє Україну: лист І. Дзюби, А. Жуковського, М. Железняка до закордонних українців // Свобода. — 2002. — 16 серпня. — № 33. — С. 15. Копистинська Ірина. Енциклопедію читати — про Україну правду знати! // Українське слово. — 21—27 лютого 2002. — Ч. 8. — С. 13. Корнійчук Володимир. ЕСУ — це подія у духовному часопросторі України // Українська музична газета. — 2003. — № 1 (43) (січень — березень). — С. 7. Кравець Степан. Тернополяни в «Енциклопедії сучасної України» // Вільне життя. — 2002. — 20 квітня. Микола Железняк: «Гортаючи ці сторінки, відчуймо гордість, що ми українці» (інтерв'ю) // Урядовий кур'єр. — 2002. — 9 лютого. — № 27. — С. 7. Мирошниченко Е. Николаевцы — в «Енциклопедії сучасної України» // Вечерний Николаев. — 2003. — 2 января. Над энциклопедией без гонорара работали более 1000 авторов // Сегодня. — 2002. — 28 января. — № 19. — С. 8. «Наша енциклопедія цікава тим, що її творять люди з усієї України»: В. о. директора Інституту енциклопедичних досліджень Микола Железняк розповів «Вечірці» про «Енциклопедію сучасної України» та відродження давніх словників // Вечірній Київ. — 2009. — 19 червня. — № 80 (18415). — С. 15. Олтаржевська Л. Уся Україна — в одній енциклопедії, перший із 25 томів якої вже вийшов у наклад // Україна молода. — 2002. — 26 січня. Перший том Енциклопедії сучасної України // Урядовий кур'єр. − 2002. — 24 січня. — № 15. — С. 1. Перший том «Енциклопедії сучасної України» (ЕСУ) презентуватимуть у конференц-залі Міжнародного фонду «Відродження» // Хрещатик. — 2002. — 23 січня. — № 9. — С. 1. Потапенко Ю. Перша літера «візитівки держави» // Голос України. — 2002. — 15 лютого. Презентуется первый том Энциклопедии современной Украины // Вечерняя Одесса. — 2002. — 24 января. — № 12. — С. 4. Раскіна О. Енциклопедія без упереджень // Дзеркало тижня. — 2002. — 2 лютого. — № 4. — С. 17.