Ацета́т ка́лію (CH3COOK) — калієва сіль оцтової кислоти. Загальне позначення AcOK, де Ac — ацетильна група.
Отримання Може бути отримана при реакції основних сполук калію таких як KOH (їдке калі, гідроксид калію) або карбонат калію — K2CO3 з оцтовою кислотою:
2CH_3COOH + K_2CO_3 -> 2CH_3COOK + CO_2 + H_2O
CH_3COOH + KOH -> CH_3COOK + H_2O
Цей тип реакції відомий як реакція нейтралізації. В її процесі утворюється вода і калієва сіль оцтової кислоти — ацетат калію.
Зберігання та обережність Рекомендується уникати контакту ацетату калію з джерелами води, тепла, іскор, відкритим вогнем, і з сильними окислюючими середовищами.
Область застосування Ацетат калію може використовуватися як реагент — антиобмерзальний засіб замінює хлориди такі як хлорид кальцію або хлорид магнію. Його перевага полягає в менш агресивному впливі на склад ґрунту і він менш корозійний, що і є причиною його застосування для очищення смуг в аеропортах. Однак, при цьому він і дорожчий. Ацетат калію застосовується у складі засобів пожежогасіння класу K (вогнегасник) — за класифікацією засобів пожежогасіння США через його здатність охолоджувати і утворювати кірку над палаючим пальним (основне застосування за класифікацією — гасіння палаючих олій). Ацетат калію застосовується при замісної терапії при діабетичному кетоацидозі завдяки його здатності розкладатися на бікарбонати і знижувати рівень кислотності. Ацетат калію є харчовою добавкою E261 (консервант). Ацетат калію використовується у складі консервувальних розчинів, закріплювачів і для муміфікації. У більшості музеїв світу сьогодні застосовують для цього формальдегідний метод, рекомендований Кайзерлінгом в 1897 році. В процесі також використовується ацетат калію.Dale Ulmer, «Fixation. The Key to Good Tissue Preservation.», Journal of the International Society for Plastination, Vol 8 (1): 7-10, 1994 Наприклад, тіло В. І. Леніна було законсервоване у ванні з розчином, до складу якого входив ацетат калію. Andrew Nagorski, «The Greatest Battle», Simon and Shuster, 2007, page 53.
Примітки
Джерела Беликов В. Г. Учебное пособие по фармацевтической химии. — М.: Медицина, 1979. — С. 115.
Рабинович В. А., Хавин З. Я. Краткий химический справочник. — Л.: Химия, 1977. — С. 67.
Література (С.?)