До́ра — колишнє давнє село, розташоване поблизу міста Яремче (нині входить до його складу)Дора, Яремче, Івано-Франківська область.
Географічне положення На північ від Дори розташоване заповідне урочище «Дебриця», на північний захід — пам'ятка природи Білий Камінь.
Найближча повноцінна залізнична станція — Яремче, але в Дорі є і власна зупинка Дора, де зупиняються лише приміські поїзди.
Назва Давня назва — Слобода-Нижня.
Дослідник Гуцульщини Б. Лещук висуває версію виробничого походження топоніма «дора» — від терміна «дор», «дори», себто місця розчищені під ріллю: корчування — дорування кущів, пнів.
Інша версія — при розширенні римської імперії багато парамілітарних (для охорони римських кордонів) поселень в Європі мали назву Дора.
Історія Згадується у 1643 році.
У 1894 році через село прокладено залізничну колію (зі станцією) із Станиславова на Вороненку і далі на Закарпаття.
Мешканці села до кінця 1952 року зі зброєю в руках чинили спротив московським окупантамЯворський Ю. Криївки УПА в с. Дора / Ю. Яворський // Краєзнавець Прикарпаття. — 2008. — № 12. — С. 14—15.
Станом на 1 квітня 1961 року село Дора було адміністративно-територіальним поселенням та входило до Дорівської сільської ради.
Церква чуда Святого Архистратига Михаїла
В Дорі розташована давня (датована XVII століттям та розширена у 1844 році) греко-католицька церква чуда Святого Архистратига Михаїла. Церква дерев'яна, хрестоподібна в плані, побудована в гуцульському стилі. В інтер'єрі храму збереглися первинні не замальовані розписи царських і бокових (дияконських) воріт, а також сцени мук Святої великомучениці Варвари на правому бічному престолі. Розписи іконостаса (пророчий, апостольський ряди) зроблені в XIX столітті, яким датована також частина ікон в церкві
Відомі люди
Народилися Юстин Бойко (нар. 1977) — український релігійний діяч, ієромонах-студит, письменник, блогер, доктор богослов'я (2012); Степан Ганушевський (1917—1996) — український бандурист; Василь Баюрак (1722—1754) — лідер повстання в 1745—1754 роках, прибічник Олекси Довбуша; Василь Івасюк (нар. 1960) — правлячий архієрей Коломийської єпархії УГКЦ. Теодор Мартинюк (нар. 1974) — єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський УГКЦ; Михайло Косило (1932—2000) — український греко-католицький священник, радянський політв'язень, ректор підпільної духовної семінарії Української греко-католицької церкви, Генеральний Вікарій Буковини; Василь Семенюк (нар. 1949) — архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ. Магістр богослов'я (1997).
Мешкали, працювали Блаженний мученик о. Антоній Казновський (1878—1959) — священник УГКЦ, громадський діяч, репресований, помер у радянській тюрмі. о. Роман Гузан (1910—1992) — греко-католицький священик, педагог, в'язень ГУЛАГу. Викладав у місцевій підпільній духовній семінарії УГКЦ.
Галерея
Див. також Ґорґани Чорногора
Примітки
Джерела Озаркевич Є. Праці / Упоряд. Я. Ганіткевич, П. Пундій. — Львів: Каменяр, 1999. — С. 172—173. — ISBN 966-7255-23-9.
Посилання