Ки́ївська о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця, яка була утворена 842 року — час появи перших населених пунктів за межами стародавнього Києва. Нині ця територія і є Київщина. 27 лютого 1932 року ЦВК СРСР затвердив постанову ВУЦВК про утворення областей.

Від часу проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року Київська область стала її частиною в кордонах, що станом на 1991 рік збігалися територіально з адміністративно-територіальною одиницею в складі УРСР.

Площа області становить 28,1 тис. км² (4,7 % території України). Чисельність населення — 1827,9 тис. осіб (3,7 % населення України), у тому числі міське населення — 1053,5 тис. осіб (58 %), сільське — 774,4 тис. осіб (42 %). Густота населення — 65 осіб на км².

Станом на середину липня 2020 року Київська область складалася з 25 адміністративних районів та 12 міст обласного підпорядкування.

Внаслідок адміністративно-територіальної реформи, з 17 липня 2020 року Київська область складається з 69 територіальних громад, об'єднаних в 7 районів: укрупнені Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Вишгородський, Обухівський, Фастівський та новоутворений Бучанський. Громади, у свою чергу, поділяються на 489 старостинських округів (на них поділено усі громади, окрім трьох — Коцюбинської, Славутицької та Чабанівської).

Усього в області нараховується 1180 населених пунктів , з них 25 міст, 30 селищ міського типу, 1125 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Біла Церква, Бровари, Бориспіль, Фастів, Ірпінь. Адміністративний центр — місто Київ, що є окремим регіоном — містом зі спеціальним статусом, та не входить до складу Київської області.

Перелік районів з 2020 року +№НазваПлоща, тис. км2Чисельність населення, тис. ос.Густота, ос./км²Адміністративний центрЧисельність населення

адм. центру, тис. ос.Кількість громадКількість населених

пунктівРозташування на мапі1Білоцерківський6,51443,468,11Біла Церква209,2133022Бориспільський3,87203,752,63Бориспіль63,2111403Броварський2,88240,783,57Бровари108,381254Бучанський1,54339,5220,45Буча36,3121415Вишгородський6,91130,118,82Вишгород30,971636Обухівський3,53229,865,09Обухів33,492007Фастівський2,89160,955,67Фастів45,49109

Райони та міста обласного значення до 17 липня 2020 року

Перелік районів № Назва Герб Населення, тис. жит. Територія, км² Густота, ос./км² Адміністративний центр Карта 1 Баришівський 41,6 957,6 42,9 Баришівка 2 Білоцерківський 55,6 1276,8 43,580 Біла Церква 3 Богуславський 40,6 772 52,560 Богуслав 4 Бориспільський 54,7 1 485 36,8 Бориспіль 5 Бородянський 57,5 934 61,54 Бородянка 6 Броварський 84,3 1 198 70,37 Бровари 7 Васильківський 69,2 1184,4 58,3 Васильків 8 Вишгородський 72,5 2031 36 Вишгород 9 Володарський 23,4 649 35,9 Володарка 10 Згурівський 19,0 763,08 30 Згурівка 11 Іванківський 35,4 3 616 9,7 Іванків 12 Кагарлицький 32,8 926 37,3Кагарлик 13 Києво-Святошинський 198,6 726 212,7 Київ 14 Макарівський 44,0 1 400 31 Макарів 15 Миронівський 41,5 904 46 Миронівка 16 Обухівський 72,0 773 93,1 Обухів 17 Переяслав-Хмельницький 31,6 956 33Переяслав 18 Поліський 6,4 1 288 4,9 Красятичі 19 Рокитнянський 36,4 661,51 54,96 Рокитне 20 Сквирський 44,3 980 45,2 Сквира 21 Ставищенський 25,2 674 37,4 Ставище 22 Таращанський 31,9 758 48,05 Тараща 23 Тетіївський 33,2 756 43,9 Тетіїв 24 Фастівський 32,1 896,25 36 Фастів 25 Яготинський 25,2 793,25 45,7 Яготин

Перелік міст обласного значення

№ Назва Герб Населення (01.01.2011) Площа, км² Розташування на мапі 1 Біла Церква 21092433,7 2 Березань 1654732,92 3 Бориспіль 5950237,01 4 Бровари 9805234 5 Буча 2836926,57 6 Васильків 36678 <center>21,03 7 Ірпінь 41533110.83 8 Обухів 3302524,2 9Переяслав 2796032 10 Ржищів 753735,6 11 Славутич 2485420,824 12 Фастів 4825043

Історія При утворенні Київської області 27 лютого 1932 року у її складі було 98 районів та два міста (обласного значення) — Київ і Житомир. До цього моменту на території майбутньої Київської області (приблизно збігається з межами тодішніх Київської та Білоцерківської округ) вже були ліквідовані деякі утворені у 1923 році райони: Шамраївський (1925), Гоголівський (1925), Ксаверівський (1925), Озернянський (1925), Телешівський (1925), Ходорівський (1925, первісно Македонський), Хотівський (1925), Будаївський (1927), Гостомельський (1927), Великодимерський (первісно Семиполківський, 1927 приєднано до Броварського, який у 1930 знову став називатися Великодимерським), Германівський (1927), Рогозівський (1927), Баришівський (1930, приєднано до Березанського; пізніше того ж року райцентр перенесено з Березані до Баришівки, район перейменовано), Київський (1930; утворений 1928–29), Бишівський (1931), Новошепелицький (1931).

Перелік районів Київської області з 27 лютого 1932 року: Андрушівський, Базарський, Баранівський, Барашівський, Баришівський, Бахмацький, Березнянський, Білоцерківський, Бобровицький, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Борознянський, Брусилівський, Буцький, Васильківський, Вищедубечанський, Володарський (з кол. Білоцерківської округи), Володарський (з кол. Волинської округи), Гельмязівський, Глухівський, Городницький, Городнянський, Димерський, Дмитріївський, Добрянський, Драбівський, Ємільчинський, Жашківський, Звенигородський, Златопільський, Золотоніський, Іваницький, Іванківський, Ічнянський, Кагарлицький, Кам'янський, Канівський, Козелецький, Конотопський, Коропський, Коростенський, Коростишівський, Корсунський, Корюківський, Кролевецький, Лисянський, Лугинський, Макарівський, Малинський, Малодівицький, Мархліївський, Менський, Народицький, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Новоград-Волинський, Носівський, Обухівський, Овруцький, Олевський, Олишівський, Остерський, Переяславський, Г. І. Петровського, Понорницький, Попільнянський, Потіївський, Пулинський, Радомисльський, Ржищівський, Ріпківський, Розважівський, Рокитнянський, Ружинський, Семенівський, Середино-Будський, Сквирський, Словечанський, Смілянський, Сновський, Ставищенський, Тальнівський, Таращанський, Тетіївський, Троянівський, Фастівський, Хабнівський, Черкаський, Чернігівський, Чорнобаївський, Чорнобильський, Черняхівський, Чигиринський, Шосткинський, Шполянський, Яготинський, Ярунський, Житомирська міськрада, Київська міськрада — усього 98 районів, 2 міськради.

15 жовтня 1932 року до складу новоутвореної Чернігівської області передали 29 районів: Бахмацький, Березнянський, Бобровицький, Борознянський, Глухівський, Городнянський, Дмитріївський, Добрянський, Іваницький, Ічнянський, Козелецький, Конотопський, Коропський, Корюківський, Кролевецький, Малодівицький, Менський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Носівський, Олишівський, Остерський, Понорницький, Ріпківський, Семенівський, Середино-Будський, Сновський, Чернігівський та Шосткинський; до складу Харківської — 2 райони: Драбівський та Яготинський; з Вінницької області до складу Київської передано 7 районів: Бабанський, Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський, Уманський та Христинівський.

22 січня 1935 року утворено райони: Березанський, Бишівський, Великополовецький, Вільшанський, Вчорайшенський, Гребінківський, Іркліївський, Катеринопільський, Корненський, Ладижинський, Маньківський, Миронівський, Мокрокалигірський, Новошепелицький, Олександрійський, Підвисоцький, Ротмістрівський, Узинський, Чоповицький. У складі Київської області 93 райони та 2 міськради.

4 травня 1935 у складі області утворено 2 округи (Коростенський з 9 районів та Новоград-Волинський з 6 районів). Мархліївський район Новоград-Волинського округу був розформований 21 жовтня 1935.

4 квітня 1937 року на приміській зоні Київської міськради утворені Броварський та Київський (Святошинський) райони.Постанова Президії ЦВК УРСР № 59 від 04.04.1937 «Про утворення адміністративних районів на територіях приміських смуг міських рад — обласних центрів» Місто Київ визнано містом республіканського значення.

22 вересня 1937 зі складу Київської передали: 4 райони до складу Вінницької області: Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський; 28 районів та 1 міськраду до складу створюваної Житомирської області (при цьому округи ліквідовувалися): Андрушівський, Базарський, Баранівський, Барашівський, Брусилівський, Володарсько-Волинський, Вчорайшенський, Городницький, Ємільчинський, Корненський, Коростенський, Коростишівський, Малинський, Лугинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький, Олевський, Попільнянський, Потіївський, Радомисльський, Ружинський, Славечанський, Троянівський, Червоноармійський (Пулинський до 1935 р.), Черняхівський, Чоповицький, Ярунський, Житомирська міськрада; 4 райони до складу новостворюваної Полтавської області: Гельмязівський, Золотоніський, Іркліївський, Чорнобаївський.

1938 року надано статус міста 7 населеним пунктам: Богуслав, Фастів, Сквира, Корсунь, Звенигородка, Шпола і Тальне.Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 22. — 20 грудня. — С. 4.

10 січня 1939 року до складу утворюваної Кіровоградської області передали 5 районів: Златопільський, Кам'янський, Олександрійський, Підвисоцький, Чигиринський, також у серпні 1939 р. статус міста обласного значення отримали міста Біла Церква, Сміла, Умань, Черкаси.Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 35 (58). — 13 листопада. — С. 4.

6 січня 1954 року з Полтавської до Київської області передано 2 райони: Згурівський та Яготинський. А наступного дня, 7 січня, з утворенням Черкаської області до її складу відійшли від Київської області 20 районів та 3 міськради: Бабанський, Буцький, Вільшанський, Городищенський (Г. І. Петровського до 1944), Жашківський, Звенигородський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський (Корсунський до 1944Відомості Верховної Ради СРСР. — 1944. — № 34 (294). — 18 червня. — С. 4.), Ладижинський, Лисянський, Маньківський, Мокрокалигірський, Ротмістрівський, Смілянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Черкаський, Шполянський, міста Сміла, Умань, Черкаси. Після цього у складі Київської області залишилося 35 районів та 1 міськрада: Баришівський, Березанський, Бишівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Великополовецький, Вищедубечанський, Володарський, Гребінківський, Димерський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський (Старченківський від 1948), Новошепелицький, Обухівський, Переяславський (Переяслав-Хмельницький від 1944Відомості Верховної Ради СРСР. — 1944. — № 41 (301). — 10 серпня. — С. 4.), Ржищівський, Розважівський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Узинський, Фастівський, Хабнівський (Кагановицький від 1935), Чорнобильський, Яготинський та місто Біла Церква.

У 1959 р. скасовано 4 райони: Бишівський, Великополовецький, Новошепелицький, Розважівський.s:Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію Бишівського і Велико-Половецького районів Київської області»s:Указ Президії ВР УРСР від 10.09.1959 «Про ліквідацію Ново-Шепелицького і Розважівського районів Київської області»