Системи моніторингу
Структура систем моніторингу Склад системи моніторингу визначається такими чинниками: - функціональне призначення СМ; - область застосування та цільові установки з переліку вирішуваних задач; - функції обробки інформації, покладені на СМ і визначені користувачем.
Під структурою СМ розуміється спосіб встановлення взаємодії джерел інформації, БУСМ, об'єкта моніторингу (ОМ) і блоків. Формування циклу опитування джерел початкової інформації Прийом первинних даних та перетворення їх Редагування пошкоджених даних Розподілення даних за функціями обробки Обробка інформації Підготовка даних до видачі: контроль якості даних
Вибір певного числа рівнів ієрархії N задає тільки загальний вигляд структури системи, для її остаточного визначення доцільно використати метод багатокритеріальної оптимізації. Число доцільних варіантів утворить початкову множину варіантів (ПМВ). Як частинні критерії можуть вибиратися вартісні оцінки: S1 — вартість побудови СМ; S2 — вартість одиниці часу функціонування; З — гарантована точність інформації, що отримується; D — кількість обслуговчого персоналу; W — надійність функціонування системи.
Рівнями можуть бути: - виробничі технології вимірювання параметрів і контролю показників; - комп’ютерні технології прийому-передачі і попередньої обробки даних методами спостережень за об’єктом моніторингу; - комп’ютерні технології обробки даних методами досліджень; - комп’ютерні технології комплексної обробки та інтегрованої інтерпретації результатів моніторингу. Для нормального функціонування СМ, що обслуговує великомасштабний об’єкт спостереження, необхідно мати в її складі забезпечуючі підсистеми. До забезпечуючих слід віднести підсистеми: - методологічного, - наукового, - математичного, - інформаційного, - технічного, - програмного, - організаційного, - кадрового, - правового та - метрологічного забезпечення.
Технологія побудови систем моніторингу
Оскільки моніторинг виконується на ЕО і призначений для забезпечення його ефективного функціонування, то проектування технологічного процесу моніторингу (ТПМ) варто починати з вивчення самого ЕО і процесу його ефективного функціонування. Переліки ВВ, що одержує СМ так і будемо називати, а переліки ВВ, про які СМ видає інформацію СУ ЕО будемо називати переліками вихідних вимірюваних величин (ВВВ). Рандомізація - процедура одержання еквівалентних груп, вирівнювання складу груп по яким-небудь критеріям. Індикатор - доступна для спостереження чи вимірювання характеристика (показник) об'єкта моніторингу. При формуванні ТПМ необхідно вирішити важливі і складні проблеми: - розробити структурні моделі СМ; - розробити методологію побудови комунікаційних і інформаційно-обчислювальних мереж СМ; - розробити прийоми і алгоритми ущільнення записів інформації.