Кумане́ць, також зрідка кума́н (від тюрк. quman) — керамічна фігурна посудина, що нині використовується здебільшого як прикраса — Стор. 397..
Історія Слово «куманець» є тюркським мовним запозиченням. Скажімо, у киргизькій кумган має значення «глечик».
Куманці були предметом вжитку козаків. Фахівці зазначають, що вони (як побутова річ) могли бути запозиченням українців у східних народівОсобливість форм, специфіка назви.
Куманці є оригінальним різновидом українського традиційного посуду. Якщо раніше (а подеколи і тепер) їх використовували для зберігання й подання на стіл різноманітних напоївКуманець виконував ту ж функцію, що нині графин: для нетривалого зберігання і розливання в чарки алкогольних напоїв, то тепер — це переважно декоративна оздоба інтер'єру в національному стилі.
Ті, хто пробував зберігати в куманці напої, свідчать, що специфічна форма виробу, контакт напою з натуральною глиною,— призводять до того, що напій тривалий час має певну стійку температуру і неповторний присмак.
Куманці могли бути різної форми, однак найвідомішими є ті, зазвичай полив'яні та щедро оздоблені (розписані, з ліпленням), які використовували для спиртних напоїв, зокрема, виокремлюються з-поміж них куманці у формі дисківПри цьому посудина без отвору в побуті мала суто українську назву плоскинець або кілець (тобто дисків без середини) з вигнутою ручкою та носиком, горловиною (нерідко з кришкою) та з ніжкою-підставкою (часом застосовувалися пара чи дві пари ніжок)
Цікаво, що тороїдальної форми куманці при частуванні гостей переносилися господарем чи господинею, надіті на передпліччя лівої руки саме через отвір.
Куманець від майстрів Опішні В Опішному куманці завжди були дуже популярними. Відомий дослідник опішненського гончарства Яків Риженко так описав куманці міськомлинського гончаря Остапа Ночовника:
Опішненці настільки полюбили цей незвичайний глиняний виріб, що куманець став символом усього гончарного містечка, а на дні посуду, який виготовляли на заводі «Художній керамік», ставили штамп саме у вигляді куманця.
Любив куманці й Леонід Сморж. У його колекції опішненської кераміки таких виробів дев'ять. Три куманці виготовлені відомими гончарями Іваном Шияном та Василем Біляком на замовлення колекціонера. Авторство шести інших невідоме. Більшість куманців прикрашені мальовкою у вигляді багатопелюсткових квітів, листя та завитків. Яскрава колірна гама та незвичайна форма надають куманцям ошатності, святковостіВзято на http://smorzh.opishne-museum.gov.ua/news/169-opishnenske-dyvo-kumantsi .
Подібне в інших культурах Аскос () — давньогрецька пласка посудина округлої форми з ручкою на носику. Аскоси виготовлялися із глини, їх прикрашали фігурним розписом як вази. Аскос застосовували для зберігання мастил і заправки олійних ламп. Відомі форми аскоса з двома носиками. Вишуканістю декору відзначались гуцульські глиняні «калачі» — «персневидний посуд», що зберіг у своїх формах багато архаїчних рис. Він складався із колоподібного «вичеревка», невисокої шийки, чотирьох низьких ніжок та двох чи чотирьох вушок з отворами, через які протягали шнурок чи ремінець. «Калачі» покривали білою поливою. Посуд подібної форми був поширений на Полтавщині, а також у Румунії та Угорщині (Smiszko M. Naczynia pierscieniowate. — Lud, t. 34. Lwow, 1936. — С.115, 119.)Безпосередньо взято на http://olenasunny.blogspot.com/2011/03/blog-post_6338.html
Галерея
Джерела та література disted.edu.vn.ua/courses/learn/2270 Урок-бесіда «Витоки традиційного стилізування та його розвиток» promova.net/kumanets-keramichna-figurna-posudina/ УКРАЇНА В СЛОВАХ. Куманець (керамічна фігурна посудина) Опішнянська кераміка. Куманець «Барвінчастий» olenasunny.blogspot.com/2011/03/blog-post_6338.html Блог Олени Щербань (Лены Солнце) Про глиняний куманець / On clay Kumanets Який він, охтирський глечик? ФОРМИ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ГЛИНЯНОГО ПОСУДУ другої половини ХІХ — першої третини ХХ століття Олена Щербань Куманець // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури. Словник-довідник., К.: «Довіра», 2006, стор. 320 Посилання
Примітки