Ожика (Luzula) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини ситникових (Juncaceae). Мають короткі горизонтальні або висхідні кореневища. Стебла доверху облиствені. Листки лінійні з замкнутими піхвами, по краю пластинок вкриті білими волосинками. Стеблові листки дрібніші за прикореневі. Квітки двостатеві, дрібні, зібрані в колосоподібних, зонтикоподібних чи головчастих верхівкових суцвіттях. Плід — одногніздна коробочка, що розкривається трьома стулками. Три насінини, округлої або яйцеподібної форми, з борошнистим придатком.
Рід налічує близько 125 видів, поширених у холодних і помірних зонах земної кулі Juncaceae APWebsite. В Україні зустрічаються 11 видів ожики. Найпоширеніші ожика бліда (Luzula pallescens), ожика волосиста (Luzula pilosa) і ожика багатоквіткова (Luzula multiflora), які ростуть по луках, лісах, трав'янистих місцях. В Карпатах, на кам'янистих місцях, зустрічається ожика колосиста (Luzula spicata). Також зустрічається ожика гайова (Luzula luzuloides).
Представники роду загалом не схильні до утворення мікоризи, хоча деякі види утворюють арбускулярну мікоризу, зокрема Luzula campestris, Luzula hawaiiensis, Luzula pilosa, Luzula spicataB. Wang, Y.-L. Qiu, Phylogenetic distribution and evolution of mycorrhizas in land plants / Mycorrhiza (2006) 16: 299—363.
Назва Наукова назва можливо походить від — «блищати, виблискувати», чи від латинського luzulae або luxulae, від lux — «світло», через те, як рослини виблискують, коли вологі від роси . Назва ожика має неясне походження; пов'язується (за Фасмером) з і др. ожъ — «їжак».
Значення Екологічна роль полягає у підтриманні біорізноманіття в різних екосистемах, особливо в прохолодних, кислих та затінених середовищах. Вони важливі в арктико-альпійських та лісових екосистемах, діючи як частина підліску та забезпечуючи їжу та середовище існування для місцевої фауни. Деякі види, зокрема Luzula sylvatica та її сорти, використовуються як декоративні садові рослини.
Види
Примітки
Джерела
Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ, Фітосоціоцентр. 2001. ст. 276