Гіменофо́р (, від + — «несу») — відкрита поверхня плодового тіла гриба, на якій розташовується гіменій. Базидієві гриби, у яких плодові тіла мають гіменофор, називають гіменоміцетами. Термін увів англійський природознавець Роберт Гук 1665 року.
Типи гіменофору Гіменофор буває різноманітним за формою, і використовується як одна із систематичних ознак при поділі на порядки. До основних морфологічних типів гіменофору належать: гладенький, складчастий, шипастий, дедалієвидний, пластинчастий і трубчастий. Вирости на поверхні гіменофора у вигляді шипів, трубочок, пластинок, складок, значно збільшують його поверхню, завдяки чому на гіменофорі може розміститися більше базидій і спорЖизнь растений. Т.2. Грибы — Москва, «Просвещение» 1976. / Під ред. проф. М. В. Горленко; ст. 230.
Посилання
Джерела Костіков І. Ю., Джаган В. В., Демченко Е. М., Бойко О. А., Бойко В. Р., Романенко П. О. Ботаніка. Водорості та гриби. — Київ, 2004.