Ю́ліус Ва́гнер Рі́ттерРіттер — один з найнижчих дворянських титулів у Австро—Угорщині, не є середнім або другим ім'ям. фон Я́урегг (), після скасування дворянських титулів у  — Ю́ліус Ва́гнер—Я́урегг (; , Вельс, Верхня Австрія — , Відень, Австрія) — австрійський психіатр, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини у 1927 році.

Біографія Юліус Вагнер-Яурегг народився 7 березня 1857 року у Велсі, Австрія. Його батько Адольф Йоганн Вагнер«Physiology or medicine, 1922—1941» , Jan Lindsten. World Scientific, 1999. p. 170. ISBN 981-02-3410-4, 9789810234102.. Молодий Юліус відвідував віденську «Schottengymnasium» перед тим, як вступив до Віденського університету. Там, в інституті загальної та експериментальної патології з 1874 по 1880 рік він вивчав медицину. Закінчивши Віденський університет, захистив у 1881 році дисертацію на здобуття ступеня доктора медицини на тему — «L'origine et la fonction du couer accelere». Деякий час працював у цьому університеті на кафедрі психіатрії, але залишив її у 1882 році.

Залишивши кафедру, він почав проводити лабораторні експерименти з тваринами, що було не дуже поширеним у той час. З 1883 по 1887 роки Вагнер-Яурегг працював у психіатричній клініці (разом з Максиміліаном Лейдесдорфом), попри те, що патологія нервової системи не була його спеціалізацією. У 1889 році Вагнер-Яурегг став продовжувачем справи відомого доктора Ріхарда фон Крафта-Ебінга у психіатричній клініці Грацького університету. Там же він почав здійснювати свої дослідження зобу, кретинізму і впливу йоду. У 1893 році він став позаштатним професором психіатрії та нервових хвороб, а також директором клініки нервових та психічних хвороб у Відні, замінивши на цьому посту Теодора Мейнерта. Студентом та одночасно асистентом Вагнер-Яурегга у цей час був Константін фон Економо, який надалі описав летаргічний енцефаліт.

Згодом, через десять років, у 1902 році, Вагнер-Яурегг перейшов до психіатричної клініки при загальному госпіталі, але у 1911 році повернувся на колишню посаду. Протягом кількох років очолював притулок для душевнохворих у Троппау. Автор робіт, присвячених лікуванню кретинізму і зобу препаратами щитоподібної залози і малими дозами йоду.

Нобелівська премія Основна робота, яку проводив вчений упродовж життя була пов'язана з лікуванням психічних хвороб із застосуванням штучно породженої гарячки. Цей підхід відомий як піротерапія. У 1887 році Вагнер-Яурегг дослідив вплив гарячкових хвороб на психози, використовуючи стрептококовий токсин і туберкулін (відкриті у 1890 році Робертом Кохом). Оскільки ці методи лікування працювали не дуже ефективно, у 1917 році він використав зараження плазмодіями — малярійними паразитами — метод, що дуже добре себе виявив у випадку прогресивного паралічу (, також відомого як «параліч божевільних»), який виникав на пізній стадії сифілісу. За це відкриття йому було присуджено Нобелівську премію у 1927 році. Його основною науковою роботою була книга, що називалася , що вийшла в світ у пам'ятному випуску «Handbuch der experimentellen Therapie» , (1931).

Лікування психозів сексом Вагнер-Яурегг призначав препарати щитоподібної залози і яєчників молодим психотичним пацієнтам, у яких спостерігали затримку статевої зрілості. Таке лікування спричиняло розвиток вторинних статевих ознак, що у свою чергу вело до зменшення психотичних явищ. Інших хворих, що через надмірну мастурбацію вважали шизофреніками, Вагнер-Яурегг стерилізував, що спричиняло покращення стану«Endocrine Psychiatry: Solving the Riddle of Melancholia» , Edward Shorter, Max Fink. Oxford University Press US, 2010. p. 23. ISBN 0-19-973746-0, 9780199737468..

Вихід на пенсію У 1928 році Вагнер-Яурегг залишив свою посаду, але був активним і перебував у доброму здоров'ї аж до своєї смерті у вересні 1940 року. Перебуваючи на пенсії він опублікував близько 80 наукових робіт. Багато шкіл, доріг та лікарень були названі на його честь у Австрії.

Погляди і зв'язок з ідеологією нацизму

Вагнер-Яурегг дотримувався нацистських поглядів«The Trials of Masculinity: Policing Sexual Boundaries, 1870—1930» , Angus McLaren. University of Chicago Press, 1999. ISBN 0-226-50068-3, 9780226500683. Retrieved March 16, 2010.«A historical dictionary of psychiatry» , Edward Shorter. Oxford University Press US, 2005. p. 299. ISBN 0-19-517668-5, 9780195176681«The complete idiot's guide to understanding the brain» , Arthur Bard, Mitchell Geoffrey Bard. Alpha Books, 2002. p. 49. ISBN 0-02-864310-0, 9780028643106.Julius Wagner-Jauregg (1857—1940), Magda Whitrow. Smith-Gordon, 1993. p. 199. ISBN 1-85463-012-1, 9781854630124., був відомим антисемітом«Shock therapy: a history of electroconvulsive treatment in mental illness» , Edward Shorter, David Healy. Rutgers University Press, 2007. p. 20. ISBN 0-8135-4169-7, 9780813541693.(хоча його перша дружина — Бальбіна Фрумкін, з якою він розлучився у 1930 році — була єврейкою) та ідейним нацистом,«Madhouse: A Tragic Tale of Megalomania and Modern Medicine» , Andrew Scull. Yale University Press, 2007. p. 86. ISBN 0-300-12670-0, 9780300126709. Було заявлено про те, що він вступив у партію незабаром після аншлюсу Австрії Німеччиною у 1938 році. Однак, комісія по денацифікації у Австрії у 2004 році визнала ці дані спірними (можливо для того, щоб підтримати добре ім'я закладів, названих на честь вченого).«Vienna: a doctor's guide : 15 walking tours through Vienna's medical history» , Wolfgang Regal, Michael Nanut. Springer, 2007. p. 75. ISBN 3-211-48949-5, 9783211489499.

Вагнер-Яурегг захищав ідеологію расової гігієни, з-поміж його студентів був і Алексадер Пілш, який увійшов в історію як автор стандартного посібника по расовій психіатрії і критикував євреїв за їхню схильність до розумових хвороб.«Love+marriage: and other essays on representing difference» , Sander L. Gilman. Stanford University Press, 1998. p.105-106. ISBN 0-8047-3262-0, 9780804732628. Вагнер-Яурегг також був прихильником примусової стерилізації психічно хворих і злочинців,,наприклад, підтримав цю концепцію у 1935 році, будучи членом Австрійського Антропологічного Товариства.«Interwar Vienna: Culture Between Tradition and Modernity» , Deborah Holmes, Lisa Silverman. Camden House, 2009. p. 101. ISBN 1-57113-420-4, 9781571134202. Юліус Вагнер-Яурегг був президентом Австрійської Ліги Расового відновлення і Спадковості, яка пропагувала і захищала стерилізацію людей з «поганою» спадковістю«Freud's foes: psychoanalysis, science, and resistance» , Kurt Jacobsen. Rowman & Littlefield, 2009. p. 105. 0742522636, 9780742522633..

Примітки

Посилання Біографія Юліуса Вагнера-Яурегга на сайті Нобелівського комітету . Magda Whitrow. Julius Wagner-Jauregg (1857—1940). London: Smith-Gordon, 1993. http://scotlandonsunday.scotsman.com/world/Austrians-stunned-by-Nobel-prizewinners.2497657.jp