Лушпи́нський Олекса́ндр Ону́фрійович (11 липня 1878, Буцнів — 20 листопада 1943, Львів) — український архітектор, художник.

Біографія Народився 11 липняМетрична книга народжень с. Буцнів Тернопільського повіту за 1866—1900 р. // ДАТО. — Ф. 487. — Оп. 1. — Спр. 283. — С. 55.Є також інша дата — 23 липня; див.: Бірюльов Ю. Лушпинський Олександр Онуфрійович // 1878 року в селі Буцнів на Тернопільщині у сім'ї коваля. Навчався в , протягом 1898—1904 років — на відділі архітектури Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові (нині — Національний університет «Львівська політехніка»). Серед викладачів був, зокрема, Іван Левинський.Новосядлий Б. Митець загальноукраїнського масштабу // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — 2008. — № 19. — С. 347. Протягом 1904—1919 років працював у фірмі Левинського. Автор або співавтор проєктів багатьох будівель, споруджених фірмою. В багатьох випадках ступінь участі у тому чи іншому проєкті встановити проблематично. Брав активну участь у пошуках українського стилю в архітектурі, на зразок інших національних стилів, що виникали в тогочасній Європі. В архітектурі застосовував ідеї Отто Вагнера. Стиль будівель Лушпинського з елементами народних стилів часто характеризують як «Гуцульська сецесія». Багато будівель виконані в дусі візантійсько-романських стилізацій.Архітектура Львова… — С. 411. Вивчав народне дерев'яне будівництво, зарисовував зразки гуцульських і бойківських будівель (нині зберігаються у Національному музеї Львова).Архітектура Львова… — С. 396. Замальовки дерев'яних церков експонував на першій архітектурній виставці у Львові 1910 року.Minkiewicz W. Z powodu I wystawy Architektury we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 384. 1915 року організував персональну виставку в Національному музеї. Пізніше Державна комісія відбудови краю видала альбом проєктів житлових і громадських будинків для села. 1920 року видав альбом малюнків «Дерев'яні церкви Галичини XVI—XVIII ст.»

1930 року митрополит Андрей Шептицький прийняв Лушпинського на посаду реставратора і члена консерваторної комісії греко-католицької митрополії.Новосядлий Б. Митець загальноукраїнського… — С. 350. Восени 1932 року спільно з Іларіоном Свєнціцьким, Володимиром Січинським та М. Струтинською за дорученням Митрополичої капітули брав участь у підготовці матеріалів до реставрації катедри святого Юра у Львові.Свєнціцький І. Звіт Управи Національного Музею у Львові за 1932 р. (докінчення) // Діло. — 1933. — 28 січня. — № 19 (13258). — С. 3. Член журі конкурсу на проєкт відбудови церкви Святого Духа у Львові (1942).

Помер 20 листопада 1943 року, похований на Личаківському цвинтарі. Із часом могила була втрачена. 2004 року працівниками музею-заповідника «Личаківський цвинтар» ідентифіковано поховання на полі № 18, встановлено надгробну плиту. Іменем Лушпинського 1993 року названо вулицю у Львові, в мікрорайоні Рясне.

Архітектура Будинок культури у с. Буцнів Тернопільської області. Споруджений на початках XX ст. Будівля збудована в стилі українського модерну з елементами української дерев'яної сецесії (ґонтовий дах, декоративна плитка і дерев'яні конструкції). Під час перебудови будинку культури у 60-их було змінено структуру і вигляд будівлі, декоративні сецесійні елементи було знято. Народний дім у місті Копичинці Тернопільської області. Споруджений у 1903—1905 роках. У фасаді застосовано сецесійно загострені романо-візантійські стилізації.Архітектура Львова… — С. 411; Данилюк А. Поклонись… — С. 53. Будинок кредитного товариства «Дністер» у Львові на розі вулиць Руської і Підвальної (1904—1905, у співавторстві). Будинок Ю. Скварчинського на нинішній вулиці Генерала Чупринки, № 11а у Львові (1906—1907). Авторство приписують Тадеєві Обмінському і Олександру Лушпинському.Архітектура Львова… — С. 409, 471. Бурса інституту «Народний дім» на вул. Лисенка 14, 14а у Львові (1906—1907). Церква святого Дмитрія в селі Оброшино Львівської області (1906—1907). Колишній санаторій Казимира Солецького на вулиці Личаківській, 107 у Львові. Збудований фірмою Івана Левинського 1908 року.Архітектура Львова… — С. 437. Мечислав Орлович стверджував, що виконаний у закопанському стиліMieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 190. . Вілла адвоката Романа Ковшевича на вулиці Вишенського, у Львові. Ймовірний автор — О. ЛушпинськийАрхітектура Львова… — С. 482.. Будинок гімназії і бурси Українського педагогічного товариства у Львові (1906—1908). Народний дім у Кам'янці-Бузькій (1910—1911). Пам'ятний хрест до 50-річчя смерті Тараса Шевченка в с. Бурдяківці Тернопільської області (1911). Пам'ятник Маркіянові Шашкевичу в с. Підлисся, Львівської області (1911). Виконаний у слюсарній майстерні Михайла Стефанівського.Архітектура Львова… — С. 412. Вілла художника Івана Труша на вулиці Івана Труша у Львові (1910, нині меморіальний музей художника). Народний дім у підльвівському селі Клепарів (1910—1911, нині — вул. Сосюри, 1). Церква Покрови Пресвятої Діви Марії у Чернелові-Руському, Тернопільської області (1912). Мурована церква Пресвятої Євхаристії в селищі Бориня. Хрещата у плані, одноверха. Має квадратну наву, гранчастий вівтар із двома захристями, вкорочені бічні рамена і бабинець з відкритою аркадою. Нава увінчана восьмериком із банею, рамена і бабинець — двосхилим дахом. Фасади з тесаного каменю, нетиньковані. Споруджена 1912 року. Лушпинський, ймовірно, був також проєктантом іконостасу.Архітектура Львова… — С. 411; Будинок школи і монастиря сестер василіянок у Станиславові (нині Івано-Франківськ) на нинішній вулиці Василіянок (1910—1913)Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2008. — S. 329—330. — ISBN 978-83-89273-52-9.. Стилізована у візантійсько-романських формах Церква Перенесення мощей святого Миколая в Серединках, Тернопільської області (1913). Архітектурна частина пам'ятника Тарасові Шевченку у Винниках поблизу Львова (1913).Архітектура Львова… — С. 507. Будинок Українського музичного товариства ім. М. Лисенка на площі Шашкевича, 5 у Львові (1913—1916), співавтори Євген Червінський, Іван Левинський, Тадей Обмінський, художник Модест Сосенко, скульптор Григорій Кузневич. Проєкт плебанії в Улазові (1916).Проєкт плебанії в Улазові з Державного архіву в Перемишлі. Нереалізований проєкт нової будівлі Національного музею у Львові (бл. 1917—1918). Розроблений на прохання Іларіона Свєнціцького. Надгробок Івана Левинського на Личаківському цвинтарі. Проєкт у формі саркофага зі зламаною романською капітеллю обрано на конкурсі 1920 року. Виконаний у пісковику.Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 267. — ISBN 978-83-7543-009-7. Нереалізований проєкт відбудови пошкодженої війною мурованої церкви в Комарному (1923). Дерев'яна церква святого Миколи в Новому Селі Городоцького району. Збудована у 1923—1924 році. Традиційна тридільна, одноверха з високим четвериком на квадратній у плані наві.Слободян В. М. Церкви України. Перемиська… — С. 220. Проєкт церкви Святої Трійці в селі Пишківці. Навесні 1925 року храм згадують у газеті «Діло», як такий, що будують.Будівничі, Теслі, Бляхарі! // Діло. — 1925. — 27 березня. — № 68 (10451). — С. 6. Огорожа церкви святого Миколая у Львові (1926). Надгробок на могилі Богдана і Йосифа Танчаковських на Личаківському цвинтарі (1929). На стіні з білого пісковика був вирізьблений стилізований тризуб і хрести січових стрільців. У первинному проєкті передбачалась також необарокова орнаментика. Надгробок Івана Белея на Личаківському цвинтарі у Львові. Виконаний на фірмі Тировичів у 1930-х. Реставрація дерев'яної церкви Святої Трійці на Сихові. Протягом 1932 року було піднято храм на підмурівках, розібрано дзвіницю над бабинцем, замінено гонт.Горникевич Т. «Знівечення церкви на Сихові». (Лист до редакції) // Діло. — 1933. — 20 липня. — № 187 (13426). — С. 4—5. Мурована церква в селі Стиборівка. Проєкт 1937 року. Спорудженням займався будівничий Василь Хоміцький. Будівництво, перерване війною, завершено лише 1990 року. Церква хрещата у плані, одноверха, з гранчастим вівтарем та двома симетричними захристями. Проєкт церкви для села Угерсько Стрийського району. Проєкт будинку студентського товариства «Основа».Нога О., Савицький І. Пежанський Григорій — призабутий український будівничий музично-театральних закладів Львова першої половини ХХ століття // Народознавчі зошити. — 2016. — № 5 (131). — С. 1212. — ISSN 1028-5091. Дзвіниця Воскресенської церкви у Винниках у стилі модернізованого барокоОлтич. Від старини до сучасного. Важніші місцевості Львівської округи // Рідна Земля. — 1942. — 26 квітня. — № 17 (29). — С. 5., збудована 1925 року.Рік спорудження зазначений на самій дзвіниці Проєкт дерев'яної церкви святого Микити, спорудженої в селі Микитинці Івано-Франківського району (1922—1923).

Фалеристика

Автор проєкту відзнаки — Хрест УСС «С. У. С.1914»

Світлини

Примітки

Джерела Новосядлий Б. Перший пам'ятник кобзареві на Тернопіллі // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — 2014. — Вип. 25. — С. 133—138. Чепелик В. Визначні майстри українського архітектурного модерну // Український архітектурний модерн / В. В. Чепелик; упоряд. З. В. Мойсеєнко-Чепелик; Всеукр. фонд відтвор. видат. пам'яток іст.-архіт. спадщини ім. О. Гончара, Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури. — К. : КНУБА, 2000.

Посилання Глембоцька Г. Олександр Лушпинський // Центр міської історії центрально-східної Європи Переглянуто 2 жовтня, 2010