Луцька дієцезія — адміністративна одиниця Римо-католицької Церкви в Україні. Її юрисдикція поширюється на структури РКЦ у Волинській та Рівненській областях. Створена великим князем литовським Вітовтом у 1425 році.

Історія У XIV столітті після смерті останнього короля Русі Юрія II Болеслава міста Луцьк та Володимир увійшли до складу Великого князівства Литовського. Наприкінці XIV століття у Володимирі була заснована католицька єпархія, яку в 1425 році перенесли до Луцька. За даними Владислава Абрагама, у 1404 році утворили окрему Луцьку дієцезію, але далі формальностей справа не пішла. Władysław Abraham. Andrzej, łaciński biskup łucki // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — T. 1. — S. 106. — Reprint. Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 83-04-03484-0.

У 1795 році в результаті Третього поділу Речі Посполитої Луцьк увійшов до складу Російської імперії. Катерина II провела реорганізацію латинських єпархій на придбаних землях. Луцьк став центром Луцько-Житомирської дієцезії, до його складу увійшли території скасованих Київської та Житомирської дієцезій.

У 1925 році Луцько-Житомирська дієцезія була поділена на Луцьку і Житомирську, у зв'язку з тим, після закінчення радянсько-польської війни Луцьк опинився у складі Польщі, а Житомир у радянській Україні. У вересні 1939 року Луцьк було приєднано до СРСР.

4 січня 1945 був заарештований єпископ Луцька Адольф Шельонжек разом з групою священників. Священники були репресовані, а єпископ завдяки активному втручанню американських дипломатів був засуджений до випровадження за межі СРСР. Після звільнення з-під варти єпископ Шельонжек виїхав до Польщі, після чого Луцька дієцезія фактично припинила своє існування.

Відновлення Луцької дієцезії сягає середини 90-х років. 18 травня 1996 року — папа Іван Павло ІІ відновив луцьку дієцезію, її апостольським адміністратором призначено митрополита Мар'яна Яворського. 25 березня 1998 р. Маркіяна Трофим'яка призначено першим ординарієм відновленої дієцезії, а 16 травня 1998 року відбувся його інгрес до луцького кафедрального собору.

24 липня 2012 року Папа Римський Бенедикт XVI прийняв зречення Маркіяна Трофим'яка з уряду ординарія Луцької дієцезії, призначивши натомість апостольського адміністратора єпископа Станіслава Широкорадюка. Від 12 квітня 2014 року дієцезію очолює єпископ Віталій Скомаровський.

В жовтні 2019 року у Горохові було освячено місце під будівництво храму на честь блаженного Владислава Буковинського, який планують побудувати на місці, де було католицьке кладовище.

Адміністративно-територіальна структура Кафедра єпископа знаходиться у Луцьку. Кафедральний собор дієцезії — Собор Апостолів Петра і Павла. Діоцез входить до складу Львівській митрополії. Складається з двох деканатів — Луцького (Волинська область) та Рівненського (Рівненська область) Територія дієцезії має площу 40 300 км ². Згідно з даними довідника catholic-hierarchy станом на 2004 рік в дієцезії нараховувалося близько 30 тисяч католиків, 36 парафій, 22 священники і 19 ченців.

Покровитель Покровителькою дієцезії з 1927 року є Свята Тереза з Лізьє.

Єпископи

Історичні костели

Берестечко, Костел Св. Трійці, 1711—1733 Великі Межирічі, Руїни костелу Св. Антонія Падуанського, 1725 Володимир, Костел Розіслання Апостолів, 1755—1766 (нині православний собор) Володимир, Костел Св. Йоакима і Анни, 1752 Дубровиця, Костел Св. Іоанна Хрестителя, 1740 Дубно, Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, 1629 (нині православна церква) Голоби, Костел Св. Архангела Михаїла, 1711—1728 Затурці, Костел Святої Трійці, 1642. Кисилин, Руїни кармелітського костелу та монастиря, 1720 Клевань, Костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії, 1630 Корець, Костел Успіння Пресвятої Діви Марії та Св. Антонія, 1706 Ковель, Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (тепер парафія Св. Анни), 1771 Любешів, Костел Св. Кирила і Мефодія, 1768 Любомль, Костел Св. Трійці, 1412 Луцьк, Бернардинський костел і монастир, 1752—1792 (нині православний кафедральний Свято-Троїцький собор) Луцьк, Кафедральний собор Св. Апостолів Петра і Павла, 1616—1637 Луків, Руїни костелу Св. Станіслава і Анни, 1596 Моквин, Руїни костелу Воздвиження Святого Хреста, 1750 Олика, Колегіальний костел Святої Трійці, 1635—1640 Олика, Костел Св. Апостолів Петра і Павла, 1460 Острог, Костел Успіння Пресвятої Діви Марії, 1582 Острог, Костел Святої Трійці, 1769 (нині православна академічна церква) Радехів, Костел Св. Михайла, 1701 (нині православна церква) Рівне, Костел Різдва Пресвятої Діви Марії та Св. Антонія, 1899 (нині концертний зал) Старий Чорторийськ, Домініканський костел, 1741—1753 (нині православний монастир) Тайкури, Руїни костелу Св. Лаврентія, 1710 Шпанів, Руїни костелу Св. апостолів Петра і Павла, 1726

Примітки

Посилання Офіційний сайт Луцької дієцезії (укр.) Статистика Луцької дієцезії (англ.)