Мико́ла Гео́ргійович Гвоздирко́в — український радянський діяч, шахтар. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Член ЦК КП(б)У (червень 1938 — січень 1943).
Біографія Народився (за іншими даними — 1893) року в багатодітній родині гірника. Трудову діяльність розпочав на шахтах Донбасу в 1907 році, з тринадцятирічного віку. Був дворовим, плитовим, гальмівником, колчеданником, забійник. Понад 30 років пропрацював на шахтах. Закінчив курси гірничих майстрів.
Член ВКП(б) з 1927 року.
Інженерно-технічний працівник вугільної галузі Донбасу, організатор стахановського руху, що полягав у раціоналізації технологічних процесів, правильному розподілу праці та організації робочого місця, унаслідок чого значно зростала продуктивність праці.
1937 року начальник дільниці № 2 шахти № 22/6 імені Кірова тресту «Кіроввугілля» М. Г. Гвоздирков та начальник дільниці шахти № 18 тресту «Сніжнянантрацит» започаткували циклічну організацію видобутку вігілля, що полягала у сполученні в часі усіх виробничих операцій у забої. У травні 1938 року призначений завідувачем шахти № 22/6 імені Кірова тресту «Кіроввугілля» (потім «Артемвугілля») Горлівського району Донбасу.
26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Серговській виборчій окрузі № 291 Ворошиловградської області.
року розстріляний нацистами під час окупації України.
Нагороди орден Леніна (17.02.1939) значок «Відмінник соціалістичного змагання важкої промисловості» (1938)
Посилання
Джерела Гвоздирков Микола Георгійович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 3, арк. 125. Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 40. Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.