Soundgarden — американський рок-гурт, сформований 1984 року у Сіетлі співаком і ритм-гітаристом Крісом Корнеллом, соло-гітаристом Кімом Таїлом і басистом Хіро Ямамото. Гурт розпався в 1997 році та знову сформувався в 2010. Після смерті Корнелла в 2017 році та року невизначеності щодо майбутнього гурту, Таїл оголосив у жовтні 2018 року, що Soundgarden знову розпався, хоча вони возз'єдналися в січні 2019 року для одноразового концерту на честь Корнелла.
Гурт допоміг популяризувати грандж-музику, стиль альтернативного року, який розвинувся в середині 1980-х завдяки діяльності таких гуртів з Сіетла, як Alice in Chains, Pearl Jam і Nirvana. У 1988 каліфорнійський незалежний лейбл SST Records випустив дебютний альбом Soundgarden Ultramega OK, який, хоча і погано продавався, отримав визнання критиків і був номінований Греммі в 1990 році. Їхній другий альбом, Louder Than Love, був записаний незалежно, але після того, як вони підписали контракт з A&M Records у 1989 році вийшов на цьому лейблі. У той час як Ultramega OK не потрапили в чарти, а Louder Than Love посів 108 місце в чарті альбомів Billboard 200, третій альбом гурту, Badmotorfinger, підкріплений успіхом синглів «Jesus Christ Pose», «Outshined» і «Rusty Cage», досяг 39 місця в Billboard 200 і отримав подвійний платиновий сертифікат RIAA.
Найбільшої популярності гурт досяг у 1990-х роках. Альбом Superunknown, що вийшов 1994 року, досяг першої сходинки чарту Billboard 200, а також очолив чарти Австралії та Нової Зеландії і ввійшов до списку 500 найкращих альбомів усіх часів за версією журналу Rolling Stone. Сингли «Black Hole Sun» і «Spoonman» з цього альбому були удостоєні премії Греммі. Значний успіх мав і наступний альбом гурту Down on the Upside, він посів другу сходинку в Billboard 200 і першу в австралійському та новозеландському чартах.
Станом на 2019 рік Soundgarden продали більше 14 мільйонів записів у Сполучених Штатах і приблизно 30 мільйонів у всьому світі. VH1 заніс Soundgarden до списку 100 найкращих артистів хард-року під номером 14.
Історія гурту
Заснування й ранні записи (1984—1988) Історія Soundgarden почалась з гурту під назвою Shemps, яка виступала в Сіетлі на початку 1980-х і включала басиста Хіро Ямамото та барабанщика і співака Кріса Корнелла. Після відходу Ямамото на роль басиста був запрошений гітариста Кім Таїл. Він переїхав до Сіетла з Парк-Форест разом із Ямамото та Брюсом Павіттом, які пізніше заснували незалежний звукозаписний лейбл Sub Pop. Корнелл і Ямамото підтримували зв'язок, і після того, як Shemps розпалися, почали грати разом, а пізніше до них приєднався і Таїл.
Гурт Soundgarden був заснований у 1984 році і включав Корнелла (ударні та вокал), Ямамото (бас) і Таїла (гітара). Корнелл спочатку грав на барабанах під час співу, але в 1985 році у гурт запросили Скотта Сандквіста, для того, щоб Корнелл міг зосередитись на вокалі. Гурт мандрував, граючи на різних концертах у такому складі близько року. Їхні перші записи були трьома піснями, які з'явилися в альбомі-компіляції 1986 року для C/Z Records під назвою Deep Six — «Heretic», «Tears to Forget» і «All Your Lies». На збірці також були присутні пісні такіх піонерів гранджу, як Green River, Skin Yard, Malfunkshun, U-Men і Melvins. 1986 року тодішня дівчина і майбутня дружина Корнелла Сьюзан Сільвер почала керувати Soundgarden. У тому ж році Сандквіст залишив гурт, щоб проводити час із сім'єю, і його замінив Метт Кемерон, барабанщик Skin Yard.
Виступ Soundgarden одного вечора вразив радіо-діджея Джонатана Понемана, який пізніше сказав: «Я бачив цей гурт, яка була всім, чим повинна бути рок-музика». Понеман запропонував виділити 20 000 доларів для Sub Pop, фактично перетворивши його на повноцінний звукозаписний лейбл. Soundgarden підписали контракт із Sub Pop, і лейбл випустив «Hunted Down» у 1987 році як перший сингл гурту. Через Sub Pop гурт випустив мініальбом Screaming Life у 1987 році, мініальбом Fopp у 1988 році та комбінацію обох, Screaming Life/Fopp, у 1990 році.
Ultramega OK і Louder Than Love (1988—1990) Хоча великі лейбли зацікавились гуртом, у 1988 році він підписали контракт із незалежним лейблом SST Records для випуску свого дебютного альбому Ultramega OK, який вийшов 31 жовтня 1988 року. За словами Стіва Х'юї з AllMusic, на цьому альбомі Soundgarden демонструє, як "Stooges/MC5 зустрічає звучання Zeppelin/Sabbath. Марк Міремонт зняв перший музичний кліп гурту на пісню «Flower», який регулярно транслювався в програмі «120 Minutes» на MTV. Soundgarden просували Ultramega OK під час туру по Сполучених Штатах навесні 1989 року та туру по Європі, який розпочався у травні 1989 року. 1990 року Ultramega OK приніс гурту номінацію на премію Греммі в категорії «Найкраще метал виконання».
Після гастролей для просування альбому гурт підписав контракт з A&M Records, що викликало розрив між Soundgarden та його традиційною аудиторією. Таїл сказав: «Спочатку наші шанувальники походили з натовпу панк-року. Вони покинули нас, коли вважали, що ми зрадили ідеї панку, тому що потрапили на великий лейбл і гастролюємо з Guns N' Roses»Gilbert, Jeff. «Soundgarden». Guitar World. Грудень 1995. 5 вересня 1989 року гурт випустив свій перший альбом на великому лейблі Louder Than Love, завдяки якому він зробив «крок до мейнстріму металу». Louder Than Love став першим альбомом гурту, який потрапив у чарт Billboard 200, досягнувши 108 місця.
За місяць до початку туру Louder Than Love басист Хіро Ямамото, який був розчарований тим, що він не робить великого внеску в звучання груту, покинув колектив та повернувся до коледжуLoera, Carlos. «Soundgarden». Loud. 1990.. Йому на заміну прийшов Джейсон Еверман, колишній бас-гітарист Nirvana. Гурт гастролював по Північній Америці з грудня 1989 по березень 1990 року, а після цього вирушив у тур по Європі. У середині 1990 року відразу після завершення туру Евермана було звільнено з гурту. Теїл сказав, що «Джейсону просто не вдалось»Neely, Kim. «Soundgarden: The Veteran Band from Seattle Proves There's Life After Nirvana». Rolling Stone. July 9, 1992..
Badmotorfinger (1991—1993) Басист Бен Шеферд замінив Джейсона Евермена, і у 1991 році з новим складом Soundgarden записали свій третій альбом. Корнелл сказав, що Шеферд приніс «свіжий і креативний» підхід до запису«Garden of Eden». Kerrang!. August 31, 1991., а гурт в цілому заявив, що знання Бена в області музики та письменницькі навички переосмислили гурт. 8 жовтня 1991 року гурт випустив альбом Badmotorfinger. Перший сингл від Badmotorfinger, «Jesus Christ Pose», привернув увагу, коли у 1991 році MTV вирішило заборонити його кліпGilbert, Jeff. «Primecuts: Kim Thayil». Guitar School. May 1994.. Пісня та відео до неї обурили багатьох слухачів, які сприйняли її як антихристиянську. Під час туру на підтримку альбому у Великобританії гурту навіть погрожували вбивством«I Don't Care About Performing for 20,000!». Raw. September 15, 1993.. Корнелл пояснив, що у тексті пісні насправді критикуються публічня діячі, які використовують релігію (зокрема образ Ісуса Христа), щоб зобразити себе переслідуванимиMagnuson, Ann. «Sub Zep?». Spin. February 1992.. Сингли «Outshined» і «Rusty Cage» змогли знайти свою аудиторію на рок-радіо і MTV і у 1992 році Badmotorfinger був номінований на премію Греммі в категорії «Найкраще метал виконання» та увійшов до 100 найпродаваніших альбомів року.
Після випуску Badmotorfinger Soundgarden вирушили в тур по Північній Америці в жовтні та листопаді 1991 року«Colour Me Badmotorfinger!». Raw. October 30, 1991.. Пізніше Guns N' Roses особисто вибрали гурт для виступів на розігріві під час свого туру на підтримку Use Your IllusionSherry, James. «Soundgarden». Metal Hammer. December 1991.. Гурт також виступав разом зі Skid Row під час їхнього туру у Північній Америці в лютому 1992 рокуJones, Alison F. «Pounding for Pot: Soundgarden's Matt Cameron». High Times. July 1992., а потім вирушив до Європи для власного місячного туру. Пізніше Soundgarden зіграли на фестивалі Lollapalooza 1992 року, де ділилил сцену з такими виконавцями, як Red Hot Chili Peppers, Pearl Jam, Ministry та Ice Cube.
Superunknown (1994—1995) Soundgarden почали працювати над своїм четвертим альбомом після туру на підтримку Badmotorfinger. Корнелл сказав, що під час роботи над альбомом, учасники гурту дозволяли один одному більше свободи, ніж на минулих записахThompson, Dave. «I Slept With Soundgarden and Other Chilling Confessions». Alternative Press. Березень 1994.; Таїл зазначив, що гурт провів набагато більше часу, працюючи над записом пісень, ніж на попередніх платівках«Let's Make a Grunge Album!». Raw. 8 грудня 1993.. Виданий 8 березня 1994 року, Superunknown став проривним альбомом гурту. Рухомий синглами «Spoonman», «The Day I Tried to Live», «Black Hole Sun», «My Wave» і «Fell on Black Days» він дебютував на першій позиції в Billboard 200«Changing of the Garden» . Entertainment Weekly. 25 березня 1994. Retrieved on May 2, 2004..
Пісні на Superunknown захопили творчість і тяжкість ранніх робіт гурту, в той час як і демонстрували зародження нового стилю гурту. Альбом був також експериментальнішим, ніж попередні платівки, деякі пісні включали близькосхідну або індійську музику. В плані лірики альбом був досить темним і загадковим, і часто інтерпретувався зі зловживанням психоактивними речовинами, самогубством і депресією. Корнелл був натхненний працями Сильвії Плат в той часLanham, Tom. «In Search of the Monster Riff». Pulse!. Березень 1994.. Кліп на «Black Hole Sun» став хітом на MTV і здобув нагороду MTV Video Music Award в категорії «Найкраще метал/хард-рок відео». Альбом був номінований на премію Греммі як найкращий рок-альбом у 1995 році. Superunknown отримав шість платинових сертифікатів у Сполучених Штатах і залишається найуспішнішим альбомом Soundgarden. Після успіху альбому гурт вирушив у всесвітнє турне для його підтримки.
Down on the Upside і розпад (1996—1997) Після закінчення туру гурт почав працювати над новим альбомом Однак, як повідомляється, під час запису у гурті виникла напруга, коли Теїл і Корнелл нібито сперечалися через бажання останнього відійти від важких гітарних рифів, які стали торговою маркою гуртуColopino, John. «Soundgarden Split». Rolling Stone. May 29, 1997.. П'ятий альбом гурту, Down on the Upside вийшов 21 травня 1996 року. Він був помітно менш важким, ніж попередні альбоми гурту, і ознаменував подальший відхід гурту від гранджевого коріння. У той час Soundgarden пояснювали, що хочуть експериментувати з іншим звучаннямColopino, John. «Soundgarden Split». Rolling Stone. May 29, 1997., включаючи акустичні інструменти. Девід Браун з Entertainment Weekly сказав: «Небагато гуртів, починаючи з Led Zeppelin, мають так чітко змішані інструменти, як акустичні, так і електричні» . Загальний настрій текстів альбому менш похмурий, ніж на попередніх альбомах Soundgarden, а Корнелл описує деякі пісні як «самоствердження»True, Everett. «Soundgarden». Melody Maker. May 25, 1996.. Альбом породив кілька синглів, включаючи «Pretty Noose», «Burden in My Hand» і «Blow Up the Outside World». «Pretty Noose» у 1997 році був номінований на премію Греммі як найкраще хард-рок виконання, однак новому альбому не вдалось повторити успіх Superunknown ні за продажами, ні за реакцією критиків.