Ростислав Михайлович (Славонський) (; бл. 1219 — 1262) — князь новгородський (1229—1230), галицький (1236—1238), луцький (1240—1242), жупан березький та земплинський (1245—1251), бан Славонії (1247—1248) і Мачви (1248—1262), самопроголошений цар Болгарський, перший правитель Видинського царства (1257—1262).
Біографія Син великого князя київського Михайла II Всеволодовича. Походив по батькові з династії чернігівських князів Ольговичів і Романовичів по матері Олені — доньці волинського князя Романа Великого від першого шлюбу. Зведеним братом його матері по батькові був король Русі Данило Романович. Був одружений з дочкою угорського короля Бели IV Анною.
Намагався за підтримки угорського короля закріпитися на галицьких землях, однак галичани допомогли князю Данилові Романовичу посісти батьківський престол.
У 1241 році уклав союз з болохівськими князями й спільно з ними виступив на Бакоту, що була володінням Данила Романовича.
У 1242 році зібрав військо зі смердів, а його тисяцьким призначив Владислава Кормильчича, одного з керівників боярської опозиції.
Здобув Домомирову печеру поблизу Галича, але у 1244 році зазнав поразки від дружинників Данила Романовича біля Мостищ (тепер Мостиська Львівської області) на р. Січній.
17 серпня 1245 року у вирішальній битві під Ярославом угорські загони та дружина Ростислава Михайловича були розгромлені військами Данила Романовича, а Володислав Кормильчич потрапив у полон.
Після укладення союзу між Белою IV та Данилом Романовичем, Ростислава було призначено баном Славонії, а згодом — баном Мачви.
1257 року, після вбивства зятя, болгарського царя Михайла І Асеня князь Ростислав Михайлович виступив з військом для захисту доньки і взяв у облогу столичне Тирново, звідки втік узурпатор Коломан ІІ Асень. Він здійснив спробу стати царем Болгарії, але бояри лише віддали йому доньку Єлизавету і не допустили до міста. На зворотній дорозі він захопив прикордонний Видин над Дунаєм, де проголосив себе болгарським царем. Боротись за ці землі у 1259-1261 роках йому допомагав король Угорщини Бела IV, який визнав за ним титул царя Болгарії.
Володів Видинським царством та іншими землями до свої смерті бл. 1262 року.
Діти Бела (1243—1272), названий на честь діда, короля Бели IV. З 1270 — бан Сербської Мачви і Славонії, був убитий. Михайло (бл. 1245—1269/88), названий на честь діда Михайла II Всеволодовича. З 1264 бан Сербської Мачви. Імовірно був убитий. Анна (Єлизавета) (1245/1246—1272/1298); Видана 1253/1254 за царя Болгарії Михайла І Асеня (1246—1256). Маргарита (1250—1290). У віці 4 років була посвячена у монастир, прийняла постриг 1278 р. Була абатисою кляштору кларисок Кунегунда (1245—1285) з 1261 стала другою дружиною короля Чехії Отокара ІІ, який загинув 1278 року в битві під Сухими Крутами. По закінченні регентства при синові вийшла заміж 1284 року за чеського магната Завішу Вітковича фон Фалькенштайна. У Кунегунди було троє дітей з першого шлюбу Кунегунда, Агнеса, Вацлав ІІ і нешлюбний син Ян з Фалькенштайну. Агрипина (бл.1248 — померла між 1303—1309), з 1265 року дружина серадзького князя Лешка II Чорного, майбутнього краківського князя, через чоловічу неспроможність якого з 1271 року носила дівочий головний убір. Через відсутність результатів лікування розлучились 1274 року за сприяння князя Болеслава V Сором'язливого.
Родовід Ростислав веде свій родовід, в тому числі, й від великих князів Київських Ярослава Мудрого та Володимира Великого.
Джерела та література Корсак І. Завойовник Європи. — К. : Ярославів Вал, 2011. Котляр М. Ф., Плахонін А. Г. Ростислав Михайлович // Ростислав Михайлович / Довідник з історії України / ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
ПопередникМихайло Всеволодович Князь галицький1236-1238 НаступникДанило Романович ПопередникВасилько Романович Князь луцький1240-1242 НаступникРоман Данилович ПопередникМихайло Всеволодович Князь чернігівський1241-1243 НаступникМихайло Всеволодович ПопередникЛадислав I Кан Бан Славонії1247-1248 НаступникСтефан I Ґуткелед