Шкалá Мóоса (en. Mohs scale, мінералогічна шкала твердості) — набір еталонних мінералів для визначення відносної твердості методом надряпування. Як еталони прийнято 10 мінералів, розташованих в порядку зростання твердості.
Відносна твердість мінералів за шкалою Мооса визначається шляхом дряпання мінералу, який досліджується, гострими краями еталонних мінералів (пасивна твердість) або дряпання еталонних мінералів досліджуваним зразком (активна твердість). Еталонами є: 1 — тальк, 2 — гіпс, 3 — кальцит, 4 — флюорит, 5 — апатит, 6 — ортоклаз, 7 — кварц, 8 — топаз, 9 — корунд, 10 — алмаз.
Запропонована у 1811 році німецьким мінералогом Фрідріхом Моосом.
ТвердістьМінералАбсолютна твердість1Тальк (Mg3Si4O10(OH)2)12Гіпс (CaSO4·2H2O)33Кальцит (CaCO3)94Флюорит (CaF2)215Апатит (Ca5(PO4)3(OH-,Cl-,F-))486Польовий шпат (KAlSi3O8)727Кварц (SiO2)1008Топаз (Al2SiO4(OH-,F-)2)2009Корунд (Al2O3)40010Алмаз (C)1500
Була запропонована також альтернативна таблиця визначення твердості мінералів, значення твердості згідно з якою можуть коливатись між двома рівнями. Дана таблиця наведена нижче:
Твердість речовина чи мінерал 1 Рідина 2 Гіпс 2,5-3 Золото, срібло 3 Кальцит, мідь, монета 4 Флюорит 4-4,5 Платина 4,5-5 Залізо 5 Апатит 6 Ортоклаз 6,5 Пірит 6-7 Скло 7 Кварц >7 Гартована сталь 8 Топаз 9 Корунд 10 Алмаз
Література
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.