Алла Генріхівна Масевич (; 9 жовтня 1918 — 6 травня 2008) — радянський астроном.
Біографія
Народилася в Тбілісі. Закінчила . У 1946—1952 роках працювала в Державному астрономічному інституті ім. П. К. Штернберга, з 1952 року — заступник голови Астрономічної ради АН СРСР. З 1957 року керувала оптичними спостереженнями штучних супутників Землі в СРСР. З 1972 року — професор кафедри космічної геодезії .
Основні наукові роботи відносяться до теорії внутрішньої будови і еволюції зір і до космічної геодезії. У 1949—1950 роках спільно з П. П. Паренаго виконала детальне дослідження залежностей маса — світність і маса — радіус для кожної з послідовностей на діаграмі Герцшпрунга — Рассела; виявлені розходження залежностей були інтерпретовані нею як свідчення відмінностей у структурі та походження зір, що утворюють ці послідовності. Розрахувала велике число моделей зір — червоних гігантів, гігантів спектрального класу B, червоних карликів, субкарликів. Спільно з В. Г. Фесенковим і Паренаго розглянула можливість еволюції зір уздовж головної послідовності з втратою маси шляхом корпускулярного випромінювання. Розглянула різні еволюційні шляхи для моделей із повним перемішуванням і з втратою маси при різних значеннях мас зір і утриманнях важких елементів, а також при різних законах непрозорості. Досліджувала еволюцію зоряних скупчень, асоціацій, еволюцію масивних зір на пізніх стадіях. Розробляла проблеми нестійкості в зорях, впливи втрати маси шляхом зоряного вітру на еволюцію гарячих зір, займалася розрахунками еволюції зір на ранніх стадіях.
Брала активну участь у роботі міжнародних наукових установ з дослідження космічного простору. З 1962 року була головою секції «Використання спостережень штучних супутників Землі для цілей геофізики і геодезії» робочої групи «Космічна фізика» програми «Інтеркосмос», а також радянсько-французької і радянсько-фінської співпраці з космічної геодезії. З 1974 року — голова проблемної комісії «Фізика і еволюція зір» багатостороннього співробітництва академій наук соціалістичних країн, а також радянсько-французького, радянсько-фінського та радянсько-індійського співробітництва з цієї проблеми. У 1961—1973 роках — голова робочої групи «Спостереження штучних супутників і телеметрія» Міжнародного комітету з дослідження космічного простору ().
Заступник голови (з 1977 року).
Член Міжнародної академії астронавтики (1964), президент Комісії № 35 «Внутрішня будова зір» Міжнародного астрономічного союзу (1967—1970).
Державна премія СРСР (1975), премія ім. А. Галабера Міжнародної астронавтичної федерації (1963). Нагороджена Орденом Трудового Червоного Прапора (1975), орденом «Знак Пошани» (1961). Заслужений діяч науки РРФСР (1978).
На її честь названа мала планета 1904 Масевич, відкрита Т. М. Смирновою 9 травня 1972 року у Кримській астрофізичній обсерваторії.
Примітки
Джерела