Маккан, Маган (шум. Makkan) — назва легендарної країни, що була розташована на східному узбережжі Аравійського півострова, з якої наприкінці III тисячоліття до н. е. шумерські міста отримували мідь і діорит.
Характеристика Більшість дослідників локалізує Маккан на теренах сучасного Оману, рідше вважають його іншою назвою йеменського МаїнуF. Hommel, Ethnologie und Geographie des alten Orients, (Handbuch der klassischen Altertumswissenschaft von W. Otto, III. Abtl. I, Teil, Bd. I, Munich 1926), с. 550, 578. Потужним центром видобутку міді в Західній Азії були родовища південно-східної частини Аравійського півострова (територія сучасного Оману). Найдавніші знахідки міді та перші рудники датують тут III тис. до н. е. Основний район розробок зосереджувався в горах поблизу Оманської затоки, де на території площею близько 30 тис. км² розташовувалось більше 100 мідних родовищ і рудопроявів (насамперед райони Ваді-Джизі, Назва, Майсар). Розроблялися окислені та сульфідні руди. Гірничі роботи вели як відкритим, так і підземним способом (фіксуються кар'єри, а також численні стволи та штольні). Майже на всіх копальнях можна знайти сліди металургійної діяльності у вигляді шлакових відвалів, горнів, ливарних форм тощо. Виявлено багато поселень давніх гірників-металургів.
Із занепадом активної морської торгівлі Месопотамії із Сходом, мідь почали завозити з Кіпру, а назва «Маккан» перетворилася у месопотамському епосі на один з синонімів далекої казкової країни. Саме цим можна пояснити її появу в едикті ассирійського царя Ашшурбаніпала (668—627 рр. до н. е.), який згадує її поруч з ЄгиптомA «Periplus» of Magan and Meluhha. Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London. 1973, vol.36, с.554 — 587.
Див. також Історія освоєння мінеральних ресурсів Оману
Примітки
Література Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с. Hamblin, William J. Warfare in the Ancient Near East to 1600 BC. New York, 2006 A «Periplus» of Magan and Meluhha. Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London. 1973, vol.36