Войцех Лукаш Тохман (, 1969, Краків) – польський журналіст.
Біографія У журналістиці дебютував ще ліцеїстом, на сторінках молодіжного тижневика «Na przełaj». Від 1990 року і до 2004-го працював репортером «Газети Виборчої». У 1996–2002 роках був автором і ведучим телевізійної програми «Хто-небудь чув, хто-небудь знає» на каналі TVP1. У 1999 році заснував Фонд ІТАКА, який розшукує загиблих і допомагає їхнім родинам. Донині працює в ньому як волонтер. У 2006-2007 рр. викладав у Інституті журналістики Варшавського університету. У 2009 році разом із Маріушем Щиглем і Павлем Ґузлінським заснував Інститут Репортажу. Від лютого 2010 року на радіохвилі TOK FM веде репортерську передачу «Кипіння світу». А у вересні 2010 року разом із Щиглем і Ґузлінським заснував репортерський магазин-кав’ярню «Кипіння світу». Мешкає у Варшаві.
Бібліографія Книжки перекладалися на англійську, арабську, французьку, італійську, шведську, фінську, боснійську, російську, нідерландську та українську мови.
Schodów się nie pali | Сходи не палять (Społeczny Instytut Wydawniczy Znak, 2000 i 2006) Jakbyś kamień jadła | Ти наче камінь їла (Pogranicze, 2002 i 2005, Wydawnictwo Czarne, 2008); укр. пер. 2009 Córeńka | Донечка (Społeczny Instytut Wydawniczy Znak, 2005) Wściekły pies (Społeczny Instytut Wydawniczy Znak, 2007) Bóg zapłać (Wydawnictwo Czarne, 2010) Eli, Eli (Wydawnictwo Czarne, 2013) Kontener (Wydawnictwo Agora, 2014) Krall (Dowody na Istnienie, 2015 ) Pianie kogutów, płacz psów (Wydawnictwo Literackie, 2019)
Українські переклади Войцех Тохман. Ти наче камінь їла. пер. з пол. Андрій Бондар. – Київ: «Наш час», 2009. Войцех Тохман. Ти наче камінь їла. пер. з пол. Андрій Бондар. – Київ: «Човен», 2022 (про війну в Боснії та Герцеговині). Войцех Тохман. Сьогодні ми намалюємо смерть. пер. з пол. Андрій Бондар. – Київ: «Човен», 2023 (про геноцид у Руанді). Войцех Тохман. Піяння півнів, плач псів. пер. з пол. Андрій Бондар. – Київ: «Човен», 2024 (про геноцид у Камбоджі).
Нагороди Репортер року – на думку читачів «Газети Виборчої» (1998) Фіналіст Премії «Ніке» – за книжку «Сходи не палять» (2001) Номінація на Премію ім. Даріуша Фікуса (2002) Фіналіст Премії «Ніке» – за книжку «Ти наче камінь їла» (2003) Фіналіст премії Prix RFI "Témoin du Monde" Radio France International (2004) Номінація на премію MediaTORów у категорії AuTORytet (2009)
Посилання Офіційна сторінка Войцеха Тохмана Інститут Репортажу