Олександр Карпович Касименко ( , Велика Бурімка — 13 січня 1971, Київ) — український історик, доктор історичних наук (1959), професор (1961).
Біографія Народився (10 (23) червня 1905 року в селі Велика Бурімка (нині село Чорнобаївського району Черкаської області). У 1926 році закінчив факультет соцвиховання Полтавського інституту народної освіти.
У 1927—1932 роках викладач соціально-економічних дисциплін Полтавського індустріального технікуму та Полтавського сільгоспінституту. З серпня 1933 року доцент, з грудня 1934 року — завідувач кафедри історії Росії і народів СРСР Полтавського педагогічного інституту. Водночас редагував газету «Більшовик Полтавщини» Так називалася газета «Зоря Полтавщини» у період із 1924 по 1941 рр. (1932—1935 роки).
На початку 1935 року виключений із партії і був знятий із посад «за прояв націоналізму» (відновлений у партії у травні 1935 року). З вересня 1935 року по серпень 1939 року викладав історію в педучилищі і на курсах підготовки істориків для середніх шкіл.
1939—41 — завідувач кафедри Житомирського педагогічного інституту. Під час радянсько-німецької війни перебував на партійній роботі. 1941—43 — редактор обласної газети в м. Чкалов (тепер м. Оренбург, РФ). 1943—1946 — лектор ЦК КП(б)У. 1946—1947 — консультант ЦК КП(б)У.
Одночасно від 1944 — старший викладач Київського університету і педагогічного інституту (до 1946).
З жовтня 1945 року по травень 1951 року - завідувач кафедри історії міжнародних відносин і зовнішньої політики факультету міжнародних відносин Київського університету.
Підготував працю з історії радянсько-польських взаємин, яку захистив як кандидатську дисертацію (1946).
Від жовтня 1946 до кінця 1947 — редактор зовнішньополітичного українського щомісячника «Сучасне і майбутнє».
Брав участь у підготовці мирних договорів з колишніми союзниками Німеччини у Другій світовій війні у складі делегації України на Паризькій мирній конференції 1946.
1947 — член делегації України на сесії Економічної комісії ООН для Європи.
В 1947—1964 роках — директор Інституту історії АН УРСР, редактор його «Наукових Записок», автор програмових статей про завдання історичної науки в УРСР.
З 1964 року — заступник головного редактора Української радянської енциклопедії по «Історії міст і сіл Української РСР». За участь у підготовці цього видання нагороджений (посмертно) Державною премією СРСР у галузі науки.
Підготував ряд кандидатів і докторів наук (серед яких Ю. М. Мацейко, Р. Г. Симоненко, Д. М. Филипенко, О. О. Суярко та ін.).
Помер у Києві 13 січня 1971 року.
Твори «Возз'єднання України з Росією і його історичне значення» (1954 р.); «Російсько-українські взаємовідносини 1648—початку 1651 р.» (1955 р.); «Історія Української РСР» (1960 р.).
Джерела та література Р. Г. Симоненко. Касименко Олександр Карпович // Є. М. Скляренко. Касименко Олександр Карпович //
Література Лещенко М., Симоненко Р. «70-річчя з дня народження О. К. Касименка». «УІЖ», 1975, № 8. Тронько П. Т., Симоненко Р. Г., Скляренко Є. М. «О. К. Касименко — видатний український вчений і організатор історичної науки». Національна академія наук України, Інститут історії України НАН України. Київ. 2007 Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я. «Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.)». Стор. 301 Булава Л.М. Касименко Олександр Карпович // Генезис освіти зі спеціальностей факультету історії та географії: збірник статей, матеріалів і біографічних довідок. Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2019. С. 141-142 http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/12574
Примітки