Івáн (Григорій) Свиргóвський (Свірговський, Сверчовський, Свірчовський;) (, ) р.н. невід. — п. бл. 1575) — козацький низовий гетьман, генеральний обозний у першій половині 1570 років.
Життєпис
За Олександром Рігельманом: «.
Історія Русів: На місце Вишневецького, що вибув з посади Гетьманської, висланий од Корони в краї зарубіжні, року 1574-го обрано на Гетьмана Обозного Генерального Григорія Свірговського.
За час свого гетьманства Іван Сверговський вийшов переможцем в 14 битвах з татарсько-османським військом.
Військові походи та перемоги гетьмана Сверговського
Помста за гетьмана Дмитра Вишневецького
1568 Козаки вирішили відімстити османам та молдаванам за зраду і смерть Дмитра Вишневецького. Запорожці разом зі Сверговським пішли походом під Очаків, де повністю розбили татарську орду, загнали їх до моря, забрали багато коней та інші трофеї.
Участь в молдавсько-османській війні
У березні 1574 Іван прибув у Молдову на чолі козацького загону (бл. 1200–1400 чол.) на прохання молдовського господаря Івана III Води Лютого для боротьби проти Османської імперії.
Після обрання Івана Сверговського гетьманом, до нього прибули посли від мол. господаря Івана, з проханням допомоги в війні проти османів. Господар Івоня вирішив розпочати війну з Селімом за незалежність Молдавії. Він звернувся по допомогу тогочасного короля Ге́нріх III Валуа́. Його прохання полягало в тому, щоб він оголосив у Львові, Кам'янці й інших містах, що хто хоче допомогти в війні проти османів йшли би за велику винагороду до його війська, бо для нього не гроші були важливі, а незалежність краю. Генріх відмовив йому, сказавши, що з Османською імперією він уклав мир і не дозволить своїм підданим брати участь у війні. Івоня, діставши відмову, послав відразу послів просити про допомогу козаків, які на той час перебували біля Дністра. Івоня запропонував платню козакам, яку вони самі назначать. Івоня двічі посилав послів, а потім запросив їх особисто до свого табору для розмови. Козаки, не зважаючи на заборону Генрика, вирішили допомогти Івоні у війні проти Селіма.
20 березня Гетьман Сверговський прибув до табору Івоні зі старшиною: полковниками (Соколовським (100), Козловом (200), Берзан (200), Стефан Стуженський (200), Янич (100), 200 брацлавських козаків (Браслаєвський). Як тільки козаки опинились під табором, Івоня з супроводом виїхав їм на зустріч. На честь козаків був влаштований бенкет, у кінці якого Івоня на срібних тарелях наказав винести козакам золото. Козаки частково зі скромності та з подиву відмовилися від таких багатих дарів, але Івоня та його старшина настояли прийняти платню. Івоня виголосив промову та подяку козацькому лицарству. На що Свірчовський йому відповів, що не золото його привело козаків сюди бо воно для козаків на останньому місці, а запал козацький допомогти християнській державі в боротьбі проти невірних. Для козаків буде достатньою нагородою, якщо вони виженуть ворога з християнських володінь.
Битва під Жиліштею
24 квітня 1574 молдовсько-козацьке військо у бою під Мокшанами (тепер Румунія) завдало поразки об'єднаним османсько-волоським силам (бл. 100 тис. чол., за іншими даними — 60 тис. чол.). Коли до Селіма ІІ дійшла звістка, що Івоня не виплатить йому данину, він наказав послати 30 000 підлеглих йому закарпатських волохів та 2000 венгрів. Закарпатський воєвода Петрило зібрав всього 200 000 жовнірського війська. Івоня наказавши спіймати язика, дізнався, що вороже військо змучене переходом лягло спочивати та розпустили своїх коней, та що війська більше ніж 100 000. Свирговський отримавши від Івоні військо наказав без жодного зайвого шуму підійти під ворожий табір. Він оточив і взяв в полон 40 жовнірів які стояли на варті. Жовніри доповіли, що всього війська 103 000 і на даний час вони не сподіваються нападу. Свірчовський відразу послав гінців до Івоні. Івоня з своїм військом ударив на ворога з 3 сторін, а з 4 Свірчовський. Ворожі війська були без коней та без зброї і всі полягли на полі бою, утекти вдалося тільки Петрилу та його брату, вони втекли до Браїловського замку.
Взяття Семигорода
На початку травня війська Івана Свирговського та Івана III Воде Лютого зайняли Семигород, а згодом здобули добре укріплену фортецю Браїлів.
Звідти військо рушило до Семигорода.Взявши Семигород військо рушило до нижнього Дунаю, до Браїлова. Івоня послав листа до османського коменданта з вимогою видати йому Петрила та брата, отримавши відмову, він наказав проломати мури та атакувати місто. Івоня отримав звістку, що 15 000 османське військо іде до Браїлова.
Битва під Браїловом
Далі Гетьман взяв також під своє командування 6000 молдаван пішов під Браїлов, де стояв османський табір. Він наказавши погасити вогні, побудувавши військо вночі підійшов до османського табору, на світанку здійснив атаку на табір і розбивши повністю забрав великі військові трофеї.
Далі він взяв в облогу замок Браїлов, але він витримав 4 денну облогу. Османи послали на підмогу розбитим військам 16 000 військо. Гетьман Сверговський з 9000 молдавським військом перейшов їм дорогу і розбив повністю, положивши на місці бою 7000 османів.Jan Nepomucen Czarnowski, Ukraina i Zaporoże czyli Historya Kozaków od pojawienia się ich w dziejach, do czasu ostatecznego przyłączenia do Rossyi.,1854., s. 86-90.
Петрило і Олександр мусили втікати з Браїлова.
В 1574 під Браїловом поклав в битві 7 тисяч османів з 16 тисячами і пішов на Білгород. Звідти повернувся до Молдавії поділив військо і одну частину послав на Бухарест, а з іншою пішов на Галац.
Битва під Тягині
Згодом козаки Свирговського за підтримки молдовських загонів захопили османську фортецю Тягині (Бендери), тримали в облозі фортецю Тейну (Тейницю) і завдали значних руйнувань Білгороду.
Військо яке врятувалось, втікло до Тейни, де стояло табором татарсько-османське військо. Свірчовський послав до Івоні звістку про перемогу та просив його залишити облогу Браїловського замку та поспішити йому на допомогу. Коли військо з'єдналось вони без особливих зусиль взяли Тейну. Козацька кіннота в перших рядах війська з щитами, кулями та стрілами ламали стрій османського війська. З правого крила муром заступили лучники, а з лівого копійники зі списами. Тимчасом Івоня вислав 600 козаків на взяття Білгороду, місто було наполовину спалене.
Битва під Білгородом
Івоня дав війську 8 денний відпочинок. І тоді отримав звістку, що від Білгороду йде османське військо. Козаки попросили Івоню, щоб вони самі розправились з османським військом. Івоня дав Свірчовському 4000 свого війська. Свірчовський подякував Івоні за його довіру та утворив з волохів окремий загін, а своє козацьке військо поділив на 3 загони.
Свірчовський не даючи часу ворогові вишикувати військо, напав на нього з козаками, османське військо збилося в купу і бій тривав годину. Тоді Свірчовський дав наказ з трьох сторін наступати на кінноту ворога волоському війську. Османське військо почало втікати, яких своїми стрілами наздоганяли піхота. В бою загинули 3 козаки і 100 волохів. Османський командир та 200 османів було взято в полон.
Гетьман Сверговський поділив своїх козаків на три частини. 400 козаків діяли на фронті з круглими щитами та легкими канонами вони завдавали шкоди османській кінноті і їх завданням було розбити їхні ряди. Сверговський сам командував правою фалангою 400 козаків, вони зустріли османську кінноту, що пішла в розсип градом стріл і в той же час ліва фаланга (400) зустріла кінноту піками та списами. В той же час війська господаря Івоні вдарили на османські стройові фаланги.
Після цього удару Султан Селім II почав боятися за свою імперію та за свою столицю Константинополь.
Звідти Свірчовський пішов походом на Білгород. Спалив там передмістя. На козаків османи послали частину гарнізону, яку козаки повністю вирізали.
I звідти Гетьман Сверговський повернувся до Молдавії 1574 р. Тут він поділив військо на дві частини. Одну частину війська під командуванням полковника Сави Ганжі послав під Бухарест. Іншу частину козацького війська під своїм командуванням повів через Ясси під Галац. І також вислав гінця до Кошового Феська Покотила на Запоріжжя, щоб той вислав свою піхоту і перегородив османам шлях до Дунаю і Дністра. Тому, що він передбачав, що як тільки османи почують, що війська їх розбиті вишлють підкріплення. Запорожці на чайках чатували на бусурманів біля устя Дністра і Дунаю, перехоплювали провіант та нищили військо послане на допомогу. Крім того вони понищили османські фортеці на узбережжі.
Гетьман Свирговський і полковник Ганджа в той час вільно пересувався з своїм військом по Молдавії і коли зустрічали османські війська щоразу виходили з битви переможцями.
Битва під Кагулом (1574)
9-14.6.1574 у боях біля Кагульського озера козацько-молдовські частини, через зраду хотинського баркалаба (коменданта) Ієремії Чарнавіча, були розбиті османсько-татарськими військами (200 тис. чол.).
Івоня давши Чарневичу 30 000 війська, наказав взяти фортецю Облачин та пильнувати переправу на Дунаї, можливо османи надумають повернутися, а сам розпустив, змучене військовими діями військо, по домівках.
Султан Селім II стягнув всі свої сили i 120 гармат. Івоня послав Ієремію Черневича з 12 000 до Дунаю контролювати османське військо, а сам з військом відійшов вглиб країни відпочити і поповнити військові запаси. Іеремія підкуплений османами за 30 000 цехинів та зваблений обіцянками Петрила, не повідомив про перехід 200 000 османського війська через Дунай. Коли військо переправилось він послав Івоні доклад про преправлення тільки 30 000 війська. Свирговський попередив Івоню про не правильні показання та можливу зраду Ієремії, але Івоня мав до Ієремії довіру і вирішив 32 000 військом іти на зустріч османським військам. Особливо Свирговський наголосив на кількості османського війська, так як він зробив сам висновок про кількість війська.
Взяття Свірчовським османської варти
9 червня Івоня прибув з військом та став табором в 3 милях від ворожого табору. Свірчовський який на просьбу Івоні прибув з козаками просив Івоню, що він стягнув війська в одне місце та попросив дати йому війська, щоб напасти на османську варту та взяти язика, щоб дізнатись про точну кількість війська. Івоня дав йому Веремяша з 6000 кінноти. Свірчовський напав на османську 6000 передову варту, розбив їх та взяв язика, який не дав їм правдивих даних, але Свирговський знав, що військо мусить бути в великій кількості, якщо така велика кількість варти була виставлена, він швидко послав гінця до Івоні, щоб він зробив приготування і щоб перевірив Чарновича. На що Івоня відповів: Не потрібно боятися, я знаю кому можу довіряти.
Хід битви
Івоня поділив своє військо на 30 частин. І перед кожною поставив великі гармати. Івоня виїхавши на пагорб побачив, що османське військо перебільшує його сподівання, зрозумів, що Чарневич зрадив його, наказав Чарневичу з'явитися до нього. Чарневич відповів, що не прийде бо готовий до бою. Він мав в своєму розпорядженні 13 000 вибірної кінноти. Чарневич пішов в бій, при зустрічі з ворогом наказав, знищити корогви, зняти шоломи і піддатись. Османи прикриваючись волохами пішли в наступ. Козаки взявши свою звичайну тактику, напали на османів з двох сторін. Османи почали втікати і намагались обійти та оточити військо, але Свірчовський криком наказав війську триматися разом та відходити до табору. Османи знову здійснили атаку, але військо відійшло до табору під прикриття гармат.
При зустрічі з османським військом 12 000 всієї кінноти з Чарневичом перейшли на сторону османів, підло зрадивши Господара. З помсти Івоня наказав 80 гармат направити на цю кінноту, деякі в паніці почали повертати назад і тоді османи відкрили по них також вогонь, і знищили всю кінноту з двох сторін вогнем.
Османи здійснили 2 атаки які були відбиті гарматним вогнем зі сторони Івоні. Але потом пішов дощ і використовувати гармати було не можливо.