Ангел-охоронець — охорона, призначений для охорони і наставництва конкретної людини чи спільноти.
За церковними переказами, янгол-охоронець дається людині під час хрещення. Віра в ангелів-охоронців широко розповсюдилась вже за апостольських часів. Концепція опікунства ангелів і їх ієрархія були розвинені в християнстві у п'ятому столітті Псевдо-Діонісієм Ареопагітом.
Історія уявлень Переконання, що Бог посилає духів дивитися за кожною людиною, було поширене у стародавній грецькій філософії, і посилалося на Платона в «Федоні». Ця віра платоніків виводиться безпосередньо (як «ідея» вчення Платона) від зороастризму. Ідея з'являється в Старому Завіті, хоча поняття ангела-охоронця конкретно не сформульоване і не розмежоване з ангелами загалом.
У пізньому юдаїзмі наявна концепція зороастрійського походження про те, що люди мають небесного представника, ангела-охоронця. Існувала віра у ангелів-охоронців, ангелів-прохачів і ангелів-покровителів певної країни (Книга Йова 33:23-26, і книга Даниїла 10:13). В останньому випадку під «князем перського царства» мався на увазі одного із палих ангелів, також відомого багатьом як демон. У вірші згадується «Михаїл, один з перших князів», і Михаїл є одним з небагатьох янголів, названих в Біблії на ім'я. У Новому Завіті, книга Юди, Михаїл описується як архангел. Книга Єноха, частина канону Ефіопської православної церкви Святого Писання, говорить, що Бог буде «набирати охорону зі святих ангелів над усіма праведними» (1 Єноха 100:5), щоб охороняти їх під час кінця часів, у той час як безбожний руйнується.
У Євангелії від Матвія 18:10, Ісус говорить дітям: «Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі». Часто це розуміють так, що діти знаходяться під захистом янголів-охоронців, і це, імовірно, підтверджується Євреям 1:14, коли говорять про янголів, «Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння успадкувати?»
У Діяннях 12:12-15 є ще один натяк на переконання у тому, що конкретний янгол призначається для захисту кожної людини. Після того як Петро був виведений з в'язниці янголом, він пішов у будинок Марії, матері Івана, якого ще називали Марком. Служниця Рода впізнала його голос і побігла розповісти гостям, що Петро знаходиться там. Однак гості не повірили і відповіли: "То Ангол його! " (12:15). При цьому янгол Петра найчастіше зображався янголом-охоронцем у мистецтві, найвідоміша — фреска Рафаеля «Визволення апостола Павла з темниці» у Ватикані.
Див. також Генії Біси Молитва янголу охоронцю
Джерела
Ангел-хранитель / Православная энциклопедия. Том II: «Алексий, человек Божий — Анфим Анхиальский». — М.: Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2000. — С. 308—310