Буга́йбуга́й // Знаки української етнокультури: словник-довідник / Віталій Жайворонок; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — Київ: Довіра, 2006. — С. 57. — 703 с. — ISBN 966-507-195-5. (Бербениця) — акомпануючий фрикційний музичний інструмент, який за тембром нагадує ревіння бугая.
Має вигляд невеличкої діжечки — дерев'яний циліндр, верхній отвір якого обтягнуто шкірою. До шкіри в центрі прикріплено пучок конячого волосся.
Використовується як басовий інструмент. Музикант зволоженими у квасі руками сіпає за волосся і залежно від того, де зупиниться рука, змінюється висота звучання.
Інструмент поширений в країнах, які входили до складу Австро-Угорщини. В цих країнах інструмент пов'язаний з різдвяними звичаями та з колядою.
В популярній культурі Інструмент бугай звучить у треці «Vidlik» однойменного альбому українського гурту ONUKA.ONUKA. Презентація альбому «Vidlik» // Радіо «Аристократи», 08.02.2016.
Джерела , Том 2, К., 1978, стор. 50 Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях., Луцьк: «Вежа», 2000. Бугай — птах і музичний інструмент · Ukraїner
Примітки
Література Хоткевич Г. Музичні інструменти Українського народу, Х. 1930 Гуменюк А. Українські народні музичні інструменти., К. 1968 Черкаський Л. М. Українські народні музичні інструменти., К. Техніка, 2003
__NOTOC__