Стівен Смейл (; 15 липня 1930, Флінт, Мічиган) — американський математик, який очолював факультет математики Каліфорнійського університету в Берклі в 1960-61 і 1964—1995 роках, володар премії Філдса 1966 року.
Він вступив до Мічиганського університету в 1948 році. Продовжив навчання в аспірантурі, де він отримав ступінь доктора філософії в 1957 році під керівництвом Рауля Ботта.
Як викладач Смейл почав свою кар'єру в коледжі при Чиказькому університеті. У 1958 році він вразив науковий світ відкриттям можливості «вивернути навиворіт» сферу в тривимірному просторі, згодом названої парадоксом Смейла. Крім цього він домігся великих успіхів у топології і вивченні динамічних систем.
У 1998 році він склав список з 18 завдань математики (Проблеми Смейла), які, на його думку, повинні бути вирішені в XXI столітті. Цей список складений у дусі проблем Гільберта, і, як і складені пізніше Проблеми тисячоліття, включають гіпотезу Рімана, питання про рівність класів P і NP, проблему рішення рівнянь Нав'є-Стокса, а також нині доведену Г. Перельманом гіпотезу Пуанкаре. Є розробником динамічної системи, що отримала назву Підкова Смейла.
У 2007 році він був удостоєний премії Вольфа з математики. Зараз же є професором Технологічного інституту в Чикаго.
Лекції Problems in Topology, Post-Perelman - Stephen Smale Smale's Open Problems Steve Smale on Topology and the Geometry of Manifolds from Sampling What are Proteins, What is Protein Folding and What is Anfinsen's Dogma? Prof. Stephen Smale
Див. також Підкова Смейла
Примітки
Посилання Біографія