«Сім» (, або стилізовані від нього SE7EN чи Se7en) — американський класичний трилер у стилі неонуару, знятий Девідом Фінчером за сценарієм Ендрю Кевіна Вокера. Стрічка розповідає про розслідування двома детективами-напарниками серії вбивств, які пов'язані із сімома смертними гріхами. У головних ролях — Бред Пітт, Морган Фрімен, Гвінет Пелтроу та Кевін Спейсі.

Попри песимізм продюсерів, які вважали, що сценарій надто похмурий, і всіляко намагалися переробити кінцівку, фільм вийшов у прокат практично без змін 22 вересня 1995 року та здобув визнання як глядачів (327,3 мільйони доларів у світовому прокаті), так і кінокритиків (на спеціалізованих сайтах фільм має високі рейтинги). Були відзначені режисерська та операторська робота, гра акторів, музика фільму, титри. «Сім» та його команда були також удостоєні низки кінопремій. За мотивами фільму була створена серія коміксів, яка має таку саму назву. Деякі кінокритики стверджують, що фільм уособлює всі тенденції, які знаменують перехід в кіно від нуару до нео-нуару 90-х, коли «Сім» знімали.

Станом на 1 серпня 2026 року займає 20-ту позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет Теглайн:«Сім смертних гріхів. Сім способів померти» ()

Основний сюжет Фільм розповідає історію двох детективів — Вільяма Сомерсета (Морган Фрімен) та Девіда Міллза (Бред Пітт), які розслідують справу серійного вбивці Джона Доу (Кевін Спейсі). Кожне вбивство пов'язане з одним зі семи смертних гріхів, ретельно та завчасно сплановане, а кожна жертва (у розумінні Джона Доу) — це приклад одного гріха, за який має бути покарання.

Фільм розпочинається зі сцени із Сомерсетом — досвідченим детективом, який готується вийти на пенсію. Перебуваючи на місці вбивства, він знайомиться з новим колегою, який тільки-но перебрався в місто, — Девідом Міллзом. Він переїхав не сам, а разом зі своєю дружиною Трейсі (Гвінет Пелтроу) і прагне якнайшвидше розпочати працювати. Стосунки між двома детективами на початку знайомства непрості: Сомерсет, який хоче якнайшвидше вийти на пенсію, не розуміє, чому молодший колега так сильно рветься до роботи саме в місті, та попереджає Міллза, що той скоро змінить своє ставлення до ситуації.

Опісля вступних титрів Девіда по телефону викликають на місце вбивства. У занедбаному будинку знайдено мертвим дуже огрядного чоловіка. Під час огляду були знайдені сліди насилля, які виключають природну смерть: ноги жертви зв'язані, на голові є пошкодження. Розтин показав, що сліди на голові виникли внаслідок притискання дула пістолета, а сама жертва померла від внутрішньої кровотечі зі шлунково-кишкового тракту, спричиненої безперервним вживанням їжі (вбивця змусив їсти вбитого доти, доки той не зомліє, а потім завдавав ударів, чим спричинив розрив стінки кишки). На нараді з шефом Сомерсет припускає, що це тільки початок цілої серії вбивств і хоче відмовитися від розслідування, проте отримує відмову і змушений зайнятися цією справою разом із Міллзом.

Наступного дня скоєно інше вбивство: знаходять мертвим успішного адвоката. На підлозі кров'ю жертви написано «Greed» («Жадоба»), фотографія дружини замазана кров'ю. Сомерсет не був присутнім на місці вбивства, однак звістка про напис змушує його ще раз відвідати місце першого вбивства. Під час прискіпливішого огляду він знаходить на стіні за холодильником напис «Gluttony» («Обжерливість») та записку вбивці. Він розуміє, що ці вбивства скоєні одним вбивцею та пов'язані зі сімома смертними гріхами, а також заявляє, що буде скоєно ще п'ять подібних злочинів. Пізніше Сомерсет направляється в бібліотеку, де бере книжки, які, на його думку, пов'язані з душогубствами, серед яких «Кентерберійські оповіді» Чосера та «Божественна комедія» Аліг'єрі, і залишає список з цією літературою на столі Міллза.

Наступного ранку дружина Міллза по телефону запрошує Сомерсета на вечерю. Під час неї Вільям розказує деякі подробиці про себе та своє життя. Опісля він із Міллзом знову обговорює вбивства та те, як їх розв'язати. З'ясовується, що адвокат був змушений відрізати від себе свою плоть. На місці злочину знайдено записку з цитатою з «Венеційського купця» Шекспіра. Сомерсет також вважає, що вбивця діє як своєрідний проповідник, адже за Середньовіччя сім смертних гріхів були свого роду повчаннями, які визначали поведінку людини. Після роздумів детективи вирішують навідати дружину вбитого адвоката і розпитати її, чи не бачить вона чогось дивного на фотографіях із місця злочину. Та вказує на перевернуту картину в офісі. Опісля прискіпливого огляду детективи знаходять на стіні відбитки пальців.

Відбитки розміщені так, що формують напис «Help me» («Допоможіть мені») і належать наркоторгівцю на прізвисько Віктор. Він стає головним підозрюваним, однак під час штурму його квартири виявляється, що Віктор є черговою жертвою: на його стіні написано «Sloth» («Лінощі»), сам він хоч і живий, проте критично виснажений, тривалий час був насильно іммобілізований, зміни в його організмі незворотні. До того ж в нього відтята рука. Під час розмови поблизу місця злочину Міллз свариться з фотографом, який фотографує його та Сомерсета.

Наступного ранку Вільям зустрічається з Трейсі Міллз. Вона скаржиться, що не має до кого більше звернутися й повідомляє, що вона вагітна, проте не знає, чи залишати дитину. Сомерсет каже, що це тільки її вибір: не переривати вагітність чи зробити аборт. На роботі в старшого детектива з'являється ідея: неофіційно звернутися до ФБР по допомогу. Він вважає, що вбивця мусив відвідувати бібліотеку для того, аби знаходити ідеї для своїх вбивств, а ФБР секретно аналізує дані про користувачів та їхні прочитані книги. Вони отримують дані і з'ясовується, що якийсь Джон Доу найбільше підходить за критерієм прочитаних книжок. Детективи стукають у двері квартири Доу, проте ніхто не відкриває. У цей момент на коридорі з'являється хазяїн і відкриває вогонь по поліцейських та втікає від них. Міллз практично наздоганяє вбивцю, проте останній атакує його. Доу приставляє пістолет до голови поліцейського, але не стріляє і втікає геть.

У квартирі Доу знаходяться усі необхідні докази, а детективи навіть ідентифікують вбивцю: ним виявляється фотограф, з яким Міллз посварився на місці третього злочину. У квартирі лунає дзвінок. Девід підіймає трубку й чує голос вбивці, який передає своє захоплення роботою поліції, а також каже, що підготував новий сюрприз. Новим сюрпризом виявилося вбивство повії (смертний гріх — хтивість): клієнт повії був змушений проникати в неї завдяки сексуальній іграшці з лезом.

Черговою жертвою стала жінка, яка дуже сильно захоплювалася своєю красою. Її гріхом стала гординя. В момент, коли детективи повертаються до відділку, з'являється Доу та здається правоохоронцям. Його адвокат заявляє, що він готовий підписати зізнання за умови, якщо він покаже місце розташування двох останніх жертв. Зробити це він хоче лише в присутності детективів Сомерсета та Міллза й нікого іншого. Детективи погоджуються і виїжджають на машині до місця, яке вказує Доу. Паралельно в машині триває діалог, який розкриває мотиви злочинця та його ставлення до того, що він вчинив. Убивця ще й додає, що на місці, до якого вони їдуть, трапиться фінал всієї історії.

Місце, де мали б бути знайдені жертви, розташоване за містом. Після приїзду на горизонті раптово з'являється фургон. Міллз залишається з Доу, а Сомерсет біжить на зустріч машині, аби зупинити її. Виявляється, що це служба доставки; працівнику було доручено привезти якусь коробку на сьому годину в цю точку. Сомерсет бере коробку, відкриває її і жахається, адже в середині голова Трейсі. Паралельно з цим Доу починає розмову з Міллзом, у якій зізнається, що заздрить сімейному життю детектива і що в нього теж є смертний гріх — заздрість. Він зізнається, що навідався зранку до дружини Міллза і хотів спробувати сімейного життя, але нічого не вийшло. Девід розуміє, що Доу вбив Трейсі, та вагається між тим, чи залишити життя душегубцю, чи застрелити його. Сомерсет переконує, що не варто вбивати злочинця, адже тоді він переможе і все станеться так, як він хоче. Проте після слів вбивці про те, що дружина благала зберегти життя не тільки їй, але й дитині, яку вона виношувала (Міллз не знав про вагітність), детектив вистрілює в голову Джона Доу.

Остання сцена показує те, як Міллза відвозять геть у поліцейській машині, а сам фільм закінчується словами Сомерсета:

Альтернативні кінцівки, незняті та вирізані сцени Окрім «канонічної» кінцівки обговорювали низку альтернативних варіантів. Продюсери не хотіли аби фільм мав такий песимістичний кінець і, за їхнім задумом, наприкінці фільму Міллз та Сомерсет мали б врятувати життя Трейсі. Фінал у такому випадку ставав традиційним та динамічним (головні герої мали б гнатися на машині через місто), проте і режисер, і актори не сприйняли його. Ще одним варіантом було закінчення із церквою, що горить, в якій помирає Міллз та Доу. Трейсі залишилася би живою та виховувала би дитину сама. Фінчер хотів, аби фільм закінчувався одразу після того, як Міллз вистрелив у Доу. Проте такий фінал провалився під час тестових переглядів і режисер погодився на дознімання заключної сцени з Фріменом. Продюсери пропонували змінити сценарій так, щоб у кінці Доу був убитий після пострілу Сомерсета, а не Міллза (таким чином план вбивці не був би реалізований). Фрімен підтримував таку ідею, але Пітт був категорично проти. Ще одним альтернативним закінченням могла бути сцена, у якій Доу вбиває Міллза, а потім гине від кулі Сомерсета. Обговорювалася кінцівка, у якій старший детектив перебував би у лікарняному ліжку після пострілів Міллза. Причини, які б пояснювали такий вчинок молодого поліцейського, оголошені не були. Продюсери пропонували замінити убивство Трейсі на убивства собак Міллза і, відповідно, у коробці мали би бути голови домашніх улюбленців. Окрім того у фільм не було включено або було скорочено низку сцен. Первинно фільм мав починатися зі сцени, у якій Сомерсет купує будинок за містом та вирізає зі стіни частину шпалери, однак її до фінального варіанту не включили. Були вирізані кадри, у яких безхатченко (зіграв Вокер) просить Сомерсета, котрий прямує до бібліотеки, подати йому трохи грошей. Були скорочені епізоди з поїздкою від будинку огрядного чоловіка до поліцейського відділку, з діалогом у машині по дорозі до квартири жертви ліні, з вечерею в Міллзів, з пробудженням Трейсі у квартирі та з роботою криміналістів в апартаментах жертви гордині. Зі сцени з вечерею в Міллзів були вирізані моменти, коли з пальто Сомерсета випадає вирізаний клаптик шпалери, оскільки кадри (потенційний початок із купівлею будинку), які би пояснювали звідки в нього ця річ, як вже було сказано, не увійшли до затвердженого кінцевого варіанту фільму. Вокер хотів дещо більше пояснити деякі мотиви героїв, розповісти про їхнє життя, що він і старався зробити, коли писав та переписував сценарій. Так, у одній з версій наявні сцени з Трейсі, яка намагається влаштуватися на роботу в школу, прямує до фруктового базару, де зустрічається з Міллзом, повертається з ним додому. Девід також мав з'явитися в кадрах, де він затримує двох грабіжників машин; вони мали б з'явитися до моменту, коли він зустрічається із Сомерсетом уперше. Вказівкою на вагітність Трейсі мав би бути епізод, у котрій вона читає книги для майбутніх мам. У початкових варіантах сценарію Сомерсет не був таким розумним: думка про сім смертних гріхів прийшла не йому, а його другу-художнику Маккракену, а в бібліотеку ходив Міллз. Також були пояснені причини, чому Доу став убивцею: він був сиротою, з яким жорстоко поводився наглядач сиротинцю — отець Стоун. Власне, після розмови зі священиком детективи мали б уперше вийти на Доу (у фільмі в цьому їм допоміг агент ФБР).

Акторський склад

Головні ролі

Другорядні та епізодичні ролі

Р. Лі Ермі — капітан поліції Джон Макгінлі — «Каліфорнія» (командир загону спецпризначення) Реджинальд Кеті — судово-медичний експерт Альфонсо Фрімен — спеціаліст із відбитків пальців Річард Раундтрі — Мартін Талбот Річмонд Аркетт — працівник служби доставки