Зернистість (рос. зернистость, англ. grain, graininess; нім. Körnung f) — крупність зерен мінералів, які утворюють породи. Вона відображає умови кристалізації, швидкість росту кристалів і тривалість мінералоутворення.
Найчастіше, розрізняють крупнозернисті породи з зернами діаметром понад 5 мм, середньозернисті — 1-5 мм і дрібнозернисті — з зернами діаметром менше 1 мм. Чим менше зерно матеріалу і чим міцніше цементуючі зерна речовини, тим важче руйнується порода при бурінні, вибуху, в дробарках, млинах і т.і.
Зернистість безпосередньо впливає на фізико-механічні властивості матеріалу — міцність, проникність, швидкість реакцій, якість обробки поверхні.
Розмір зерен
Зазвичай виражається: у міліметрах (макроскопічно), у мікрометрах (петрографічні шліфи).
Типова градація:
тонкозерниста — < 0,1 мм
дрібнозерниста — 0,1–0,5 мм
середньозерниста — 0,5–2 мм
крупнозерниста — 2–5 мм
грубозерниста — > 5 мм
(межі можуть варіювати залежно від школи та об'єкта дослідження).
Однорідність зерен
За ступенем вирівняності розмірів:
рівнозерниста
нерівнозерниста
порфіровидна (наявність крупних зерен у дрібнозернистій масі)
Форма мінеральних зерен
Тісно пов'язана із зернистістюю Розрізняють зерна: ідіоморфні, гіпідіоморфні, ксеноморфні.
Часто поєднується з термінами: кристалобластична, гранобластична зернистість.
Тип зернистої структури (мінералогічні терміни)
У метаморфічних і магматичних породах розрізняють: гранобластичну, лепідобластичну, нематобластичну, порфіробластичну
Зернистість у цих випадках є частиною опису мікроструктури.
Генетичне значення зернистості
З мінералогічної точки зору зернистість є індикатором умов формування: крупнозерниста → повільне охолодження або тривале метаморфічне перетворення
тонкозерниста → швидка кристалізація або перекристалізація
нерівнозерниста → поліфазність процесу, повторне зростання кристалів
порфіробластична → імпульсний ріст мінералів (гранат, ставроліт тощо)
Література