Микола́-Єроні́м із ГрановаBarącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 115. Сеня́вський (або Микола ГеронімТихий Б. Бережанський замок… — С. 9, 11.; ; 1645 — 15 грудня 1683) — військовий та державний діяч Речі Посполитої, один із найбільших магнатів. Граф на Шклові, Миші. Представник спольщеного українського шляхетського роду Сенявських гербу Леліва. Дід Миколи Василя Потоцького.

Біографія Син Адама-Єронима Сенявського, дід Миколи-Василя Потоцького (батько матері — Йоанни з Сенявських), зять маршалка великого литовського Александра Людвіка Радзивілла.

Навчався у Краківському університеті. Восени 1659 виїхав до Відня, де вивчав німецьку, латину в місцевому колегіумі єзуїтів. Його опікуном був Ст. Потоцький, який взимку 1665 порадив М. Сенявському здати Бережанський замок шведам.Бемко В. Бережани — Бережанщина // Бережанська Земля. — Т. 1. — С. 19 (прим.).

Брав участь у воєнних діях проти українських козаків і кримських татар. Учасник Хотинської війни 1673 р. і походу короля Яна III Собеського у 1683 р. під Відень.

1675 р. за наказом короля Яна III осадив у замку Теребовлі залогу з 80-ти жовнірів регіменту львівського та щуровицького старости Яна Цетнера під командуванням капітана Яна Самуеля Хшановського перед його облогою.Piwarski K. Chrzanowski Jan Samuel // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. ІІІ/1, zeszyt 11. — S. 459—460. Маршалок Сейму Речі Посполитої в 1676 р.

Найпізніше з 1666 року почав хворіти (найчастіше як причину вказують подагру), погіршення настало наприкінці 1683 року. Помер: за даними щоденника королевича Якуба Собеського, 15 грудня в м. Любовлі; К. Несецький датував смерть 1684 р., М. Мацішевський вказував 17 січня 1684 р. Похорони відбулись у червні 1684 у Бережанах.Majewski W. Sieniawski Mikołaj Hieronim h. Leliwa… — S. 141.

Сім'я Дружиною була Цецилія Марія Радзивілл, шлюб 3 грудня 1662. Батько: Адама Миколая Сенявського та двох доньок  Йоанна — дружина Стефана Александера Потоцького; у Бібліотеці Чорторийських (Краків) зберігаються близько 500 листів її кореспонденції, з якої видно, що була сильною індивідуальністю, не позбавленою політичних амбіцій, які проводила, в основному, під керівництвом брата, часто супроти чоловікаLink-Lenczowski A. Potocki Wincenty h. Pilawa (zm. 1825) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 180. Теофілія — дружина Александра Яна Яблоновського (уклали шлюб у 1698 роціGierowski J. Jabłonowski Aleksander Jan h. Prus III (ok. 1670—1723) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/2, zeszyt 45. — S. 213. ), у 1730 році — вдова, дідичка, зокрема, Моринців (нині Звенигородський район).

Посади 28 липня 1664 р. став стражником великим коронним завдяки протекції «Ревери» і Яна Собеського (с.137). волинський воєвода (з 1680 (або перед 15.2 1683с.140) року), польний гетьман коронний (з 1682/29 січня або 8 лютого 1683Majewski W. Sieniawski Mikołaj Hieronim h. Leliwa… — S. 140. року). 1 (20) березня 1676 р. став маршалком надвірним короннимMajewski W. Sieniawski Mikołaj Hieronim h. Leliwa… — S. 139. Староста львівський з 12 грудняв ПСБ ХІІІ 1679, рогатинський (отримав разом з дружиною від Анни Пшерембської 1669 року), радомський.Sieniawscy (01)

Портрети

Власність, фундації Головна резиденція — Бережани. Одідичив значні маєтки у Руському воєводстві (у тому числі «ключі» Сеняви (попередня назва Дибків; 1664-6 р. став закладати на терені села порт та містечко над Сяном), Олешиці, Дунаїв, Бурштин), Подільському (в тому числі Сатанів, Меджибіж, Стара та Нова Сеняви), в Брацлавському — Гранів, у ВКЛ — Шклов, Нова Миш. Ульріх фон Вердум вказував, що був власником Перемишлян. — S. 169. Сприяв модернізуванню, фортфікування Бережан, Меджибожа. Часто перебував у Новому Дзікові, Гологорах, пізніше Сеняві (сеймова конституція 1676 р., повторно 1678 р. звільнила на 20 років від податків). Куропатники та Шоломків (коло Бережан) віддав в оренду під заставу Яну Бжуховському — дідичу Яснища та Кутища в Львівській землі; 1664 року після його смерті було проведено синами Францішеком і Станіславом Бжуховськими поділ спадку, за яким їх отримав Францішек,Hejnosz W. Brzuchowski Franciszek z Dziembowa h. Pomian (†1715) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III/1, zeszyt 11. — S. 71—72. (репринт 1989 р.) — ISBN 83-04-03291-0. по його смерті Куропатники — сини Юзеф Антоній, Марцін Домінік.Hejnosz W. Brzuchowski Józef Antoni z Dziembowa h. Pomian (†ok. 1730) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III/1, zeszyt 11. — S. 72. (репринт 1989 р.) — ISBN 83-04-03291-0.

Меценат Надавав кошти для львівського кляштору бернардинів, вони були його сповідальниками. 21 липня 1683 р. зобов'язався закінчити будову бернардинського костелу св. Миколая та кляштору в Бережанах (закінчив будову його син). 1673—1682 було збудовано костел і кляштор домініканців-обсервантів у Сеняві. 1683 р. дав дерево для будівництва церкви у Бережанах. Його коштом було проведено реставрацію Низького замку Львова.

Примітки

Література Тихий Б. Бережанський замок // Бережани. Місто біля Раю / Пам'ятки України. — К., 2013. — спецвипуск № 2 (191) (лип.). — С. 8—19. Шуст Р. Сенявський Микола-Єронім //  — С. 739. Majewski W. Sieniawski Mikołaj Hieronim h. Leliwa // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 137—142. Niesiecki К. Korona polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…  — Lwów, 1743. — Т. 4. — 820 s. — S. 90—92.

Посилання Mikołaj Hieronim Sieniawski z Sieniawy h. Leliwa (ID: 8.192.343).

ПопередникМихайло Юрій Чорторийський Волинський воєвода1680-1682 НаступникЄжи Ян Мнішех