Ада́м-Микола́й з Гранова Сеня́вськийВойтович Л. В. Сенявські // (; 1666, Львів — 18 лютого 1726раніше вважали місцем смерті замок в Олешичах) — польський магнат, державний діяч Речі Посполитої, белзький воєвода (з 1692 р.), польний коронний гетьман (з 1702 р.), великий коронний гетьман (з 1706 р.), краківський каштелян (з 1710 р.). Представник спольщеного українського шляхетського роду Сенявських гербу Леліва. Відомий протектор Унії.Скочиляс І. До історії шляхетських родів Галицької Русі: Унівський архимандрит і львівський єпископ Варлаам Шептицький (1643—1715) . — С. 465. Підписувався як «граф на Шклові і Миші»Maciszewski M. Brzeżany w czasach Rzeczypospolitej Polskiej. — Brody, 1910. — S. 218. . Ревний противник короля Станіслава ЛещинськогоCzernecki J. Brzeżany: pamiątki i wspomnienia . — Lwów, nakładem Towarzystwa nauczycieli szkół wyższych, 1905. — S. 23. .

Біографія

Народився 1666 року у Львові. Син Миколи-Єроніма Сенявського та його дружини Цецилії Марії РадзивіллLink-Lenczowski A. Sieniawski Adam Mikołaj h. Leliwa… — S. 105., доньки великого маршалка литовського Олександра Людовика Радзивілла. Вуй канівського старости, відомого мецената Миколи Василя Потоцького.

1683 року брав участь у поході військ короля Яна III Собеського під Відень. У роки Північної війни (1700–1721 рр.) воював на боці короля Авґуста II Фрідріха (Сильного).

Керував придушенням повстання Семена Палія (1702–1704) у Правобережній Україні.

1702 року швагер Стефан Александер Потоцький, намагаючись отримати якусь сатисфакцію, викликав на дуель (через недодане віно дружини — сестри Адама Миколая Йоанни, також через програш боротьби за булаву польного гетьмана коронного), яку заборонив Ієронім Августин Любомирський. 1703 року наказав стратити брацлавського полковника Андрія Абазина (посадження на палю).

1706 року — після зречення Авґуста II Сильного був кандидатом на польський престол. У 1709 році не допустив об'єднання польських військ короля Станіслава I Лещинського зі шведською армією Карла XII, що стало однією з причин невдачі походу шведів в Україну та їхньої поразки в Полтавській битві 1709 року. Згодом перейшов в опозицію до Авґуста II, підбурював проти нього шляхту.

На початку вересня 1712 року його військо захопило Станиславів — власність Юзефа Потоцького, спустошило околиці, ймовірно, Чернелицю — маєтність Міхала Потоцького.Гощинський А. Чернелицький замок у другій половині XVII—XVIII столітті // Пам'ятки України. — К., 2015. — № 7—9 (191) (лип.—вер.). — С. 42.

3 квітня 1716 року значне військо Тарногродської конфедерації на чолі з писарем польним коронним Міхалом Потоцьким вторглося до Львова. А. М. Сенявського заарештували учасники Тарногородської конфедерації, перевезли до Любомля, потім до Чорторийська у травні. Зумів уникнути суду значною мірою завдяки московським дипломатам.Link-Lenczowski A. Sieniawski Adam Mikołaj h. Leliwa… — S. 112.

Так званий «німий сейм» 1717 року обмежив військову владу А. М. Сенявського.

Провадив листування з гетьманом Іваном Мазепою, який хотів залучити А. М. Сенявського до антимосковської коаліції. Листи Івана Мазепи з 1704–1708 рр. (понад 50, що збереглися в архіві Чорторийських у Кракові) видає УВАН у США (за редакцією Ореста Субтельного).

Останній у роді Сенявських. Його величезні маєтності (зокрема, Сатанів) через шлюб дочки Марії Софії з Авґустом Олександром Чорторийським перейшли до князів Чорторийських.

1710 року призначив 300 злотих на утримання вірменського священника та вірменського храму в Бережанах.Уніят В. Вірмени на Тернопільщині //

Похований у Бережанах 29 липня 1726 р.Link-Lenczowski A. K. Sieniawski Adam Mikołaj h. Leliwa… - S. 114 в крипті парафіяльного костелу міста. У похороні, зокрема, брав участь єпископ Атанасій (Шептицький).Бемко В. Бережани — Бережанщина // Бережанська Земля. — Т. 1. — С. 18.

Посади Белзький воєвода (з 1691Link-Lenczowski A. K. Sieniawski Adam Mikołaj h. Leliwa… — S. 105./1692 р.), польний коронний гетьман (з 1702 р.), великий коронний гетьман (з 1706 р.), краківський каштелян (з 1710 р.). Староста львівський, рогатинський,Niesiecki К. Korona polska…  — Lwów, 1743. — Т. IV. — S. 92., любачівський, стрийський і міста Пясечно.

Власність Володів Зіньковом (костел Святої Трійці у Зінькові було відновлено у 1708 році його коштом), частиною Копичинців (купив у попередніх власників Вєнявських, Міхала Йордана),Petrus J. T. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii w Kopyczyńcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 806 il. — S. 180. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. Власником Гримайлова став на початку XVIII століття, 1720 року надав Гримайлову право самоврядування, статус міста. Був власником, сприяв відбудові замку Старого Села.Karpaty Ukraińskie: Zamek przy torze — Stare Sioło

Розпорядження, універсали У І-у томі видання «Акти ґродські та земські» опубліковано кілька розпоряджень та універсалів А. М. Сенявського (1706 р.Акти ґродські і земські . — Lwów, 1868. — Т. I. — S. 117—118. 1709 року,Там само . — С. 137—138. 1709 р.>Там же . — С. 138—140.

Сім'я Дружина — Ельжбета Сенявська з Любомирських,Andrzej K. Link-Lenczowski i Bożena Popiołek. Elżbieta Helena Sieniawska z Lubomirskich шлюб взяли після коротких зашлюбин 6 серпня 1687 в каплиці Владислава IV Вази у костелі піярів Варшави (тепер Польова катедра війська польського).Link-Lenczowski A. i Popiołek B. Sieniawska Elżbieta Helena z Lubomirskich (1669—1729) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 90. Діти: Марія Зофія, друга донька — ім'я невідоме (24 листопада 1703, Львів — серпень 1704).Link-Lenczowski A. Sieniawski Adam Mikołaj h. Leliwa… — S. 114.

Портрети

Примітки

Джерела

Сікора Р. З історії польських крилатих гусарів. — К.: Дух і літера, 2012. — ISBN 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця. Шуст Р. Сенявський Адам Микола //  — С. 739—740. Affek M. Adam Mikołaj Sieniawski wobec polityki Augusta II w latach 1701—1705 . — S. 439—456. Link-Lenczowski A. Sieniawski Adam Mikołaj h. Leliwa (1666—1726) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 105—115. Niesiecki К. Korona Polska… — Lwów, 1743. — Т. IV. — 820 s.

Посилання Adam Mikołaj Sieniawski z Sieniawy h. Leliwa (ID: 15.105.358) .

ПопередникЯн Казімєж Замойський Воєвода белзький1692-1710 НаступникАлєксандер Міхал Лащ