Каплан Самуїл Соломонович (8 липня 1928, Баку — 21 травня 2021, Нью-Йорк, США) — український радянський і американський художник (графік і живописець) єврейського походження. Член Спілки художників УРСР, СРСР (1964), член Асоціації мистецтв Лос-Анджелеса, член Ради Меморіального фонду Натана Рахліна. Від 1937 до 1991 — мешканець Києва. Від 1991 — громадянин США. Картини зберігаються більш як у 20 музеях: Києва, Одеси, Харкова, Луганська, Донецька, Чернігова, Феодосії та ін. міст України, а також за кордоном. Головна тема творчості — людина і місто, його картинам і графіці притаманні ліризм, елементи фантастики і, разом з тим, точність у деталях зображення.
Життєпис і творчість В 1952 році закінчив з відзнакою Київську спеціалізовану художню середню школу. З третьої спроби поступив у Київський художній інститут (нині — НАОМА), який закінчив у 1962 році. Викладачі — Пащенко Олександр, Болдирєв Володимир, Селіванов Іван.
Перша персональна виставка «Солдатські будні», відбулась у 1957 році, в приміщенні Художнього інституту, коли Самуїл Каплан тільки збирався поступити до ВНЗу. Роботи молодого митця отримали схвальні відгуки К. Д. Трохименка та С. О. Григор'єва — найавторитетніших художників в українському мистецтві того часу.
Створив чимало серій станкової графіки, в техніці ліногравюри. Розробив своєрідну техніку живопису на основі темпери. Мав численні виставки.
Багато які картини й графіка Самуїла Каплана присвячені київському Подолу. Їх відрізняє теплий, м'який гумор — і ледве помітна тінь смутку. «Радісний травень на Подолі» або «Рудик» здаються ілюстраціями до творів Шолом-Алейхема.
У 1991 році художник емігрував до США. Так у його життя увійшло ще одне місто — Нью-Йорк. У ньому менше казкового й більше фантастичного. Ритм життя — інший, фарби — яскравіші, різкіші, але, можливо, бідніші на відтінки й напівтони. На зміну святам Києва приходять будні Нью-Йорка. Вони енергійні й дивні. Вони — інші. За багато років було чимало створено робіт ліричних і драматичних. У своїх творах митець оспівував закоханих, милувався тваринами й витворами міської архітектури, розмірковував над темами революції, війни й миру, співчував проблемам єврейської спільноти та завжди відчував пульс життя у різних куточках планети.
Ще змолоду виробив для себе правило: «Щодня по одному начерку», і так працював все життя, понад 90 років. Каплан говорив: «Це дає можливість жити в ногу, або в руку, як завгодно, з навколишнім світом. І у мене є теми, від яких, загалом, захоплює подих».Художник Самуїл Каплан. Життя в картинах.
В Америці стала відомою серія робіт, присвячена трагедії теракту 11 вересня 2001 року. В картині «Реквієм» Каплан уявив Вежі-Близнюки прозорими на тлі нічного неба, оточені будівлями, завішеними прапорами та увінчаними свічками. У центрі художник зобразив себе, що летить над містом. Митець подарував картину музею «9/11 MEMORIAl&MUSEUM», присвяченому трагічній події, і пішов з життя на наступний день після знаменної експозиції, про що з сумом сповіщала американська преса. Бруклінський художник Самуїл Каплан Born in Azerbaijan, the artist—who lived and worked in Bay Ridge, Brooklyn—died on May 21
Місцеве телебачення демонструвало фільм, присвячений ювілею художника, в якому він розповідав про своє життя та висловив художнє кредо. Фільм С. Асауленко. Самуїл Каплан. Художник, який не зрадив собі. 2018.
Вибрані твори
«Солдатські будні» (1957—1958), графічна серія. «Т. Г. Шевченко на засланні» (1961), графічна серія. «Морський порт» (1962), графіка «Казарма», 1964, «Весняний настрій», 1967, графіка «Червоні будинки». Полотно, темпера, 1966 «Прилітають птахи». Полотно, темпера, 1968 «Інститут технічної інформації». Полотно, темпера, 1970 «Ковзанка на Печерську». Полотно, темпера, 1971 «Кондуктор Валя». Полотно, темпера, 1972 «Танці на дебаркадері». Полотно, темпера, 1972 «Міська сюіта». Полотно, темпера, 1973 «Дарниця». Полотно, темпера, 1973
Примітки
Література
Каплан Семен Соломонович. Енциклопедія Сучасної України
Володимир Цельтнер.С.Каплан. Графіка, живопис.//К.:Спілка художників Української РСР.1973
Альфонс Доде. Останній урок. Київ, Державне видавництво дитячої літератури УРСР, 1960
Едмондо де Амічіс. Джуліо. Київ, Державне видавництво дитячої літератури УРСР, 1961. Ілюстрації Самуїла Каплана
Посилання
Фільм С. Асауленко. Самуїл Каплан. Художник, який не зрадив собі. 2018. Семен Каплан. Живопис. Графіка. Каталог виставки творів. Київ, 1987.