Склад (, , ) в музиці — принцип розгортання голосів, логіка їх вертикальної або горизонтальної організаціїВИзначення за Ю. Є. Юцевичем.
Вітчизняна музична наука традиційно розрізняє 4 склади: монодичний; гетерофонний; поліфонічний; гомофонно-гармонічний.
Склад і фактура
У музикознавчій літературі поняття складу часто змішується з поняттям фактури, а в деяких іншомовних традиціях (зокрема, англомовних) і прирівнюється до неїНаприклад, кажуть «акордовий склад» і «акордова фактура». У пізньому (незавершеному) праці про музичну форму фактуру до складу прирівнює Ю. Н.Холопов.. В іншій (поширенішій) традиції, склад і фактура співвідносяться як категорії роду та видуНаприклад, у вченні про гармонію Т. С. Бершадської і в Музичному енциклопедичному словнику (Москва, 1990), де розрізняються не тільки «Склад музичний» і «Фактура», а й навіть «Тканина музична». Аналогічне розрізнення є і в довіднику Ю. Є. Юцевича. Наприклад, акомпанемент (як функціональний шар) у гомофонно-гармонічному складі може бути виконаний у вигляді акордової або фігураційної (наприклад, арпеджованої) фактури; поліфонічна п'єса може бути витримана в гоморитмічній або імітаційній фактурі тощо.
Примітки
Література
Тюлин Ю. Н. Учение о музыкальной фактуре и мелодической фигурации. 2 т. Москва, 1976, 1977. Бершадская Т. С. Лекции по гармонии. 2-е изд. Ленинград, 1985. Скребкова-Филатова М. Фактура в музыке. Москва, 1985. Холопова В. Н. Фактура. Москва, 1979. Холопов Ю. Н. Введение в музыкальную форму. Москва, 2006 (отдел 6 посвящён фактуре и складу).