Є́жи Кві́рин Севе́рський (; , Варшава — , Варшава) — польський письменник, літературний критик, сценарист. Заслужений діяч культури Польщі.
Життєпис Єжи Северський народився в сім'ї Луціана (шляхтича гербу Огончик / Ogończyk, 1881—1946) і Йоанни (до шлюбу Рибінської, 1893—1967) Северських. Закінчив ліцей імені Стефана Баторія, а в 1956-му — історичний факультет Варшавського університету. Автор детективів, фантастичних оповідань і повістей, творів у жанрі літератури жахіть, a також науково-популярних праць про масонство та польську езотеричну традицію. Перший у Польщі написав монографію про такий літературний жанр, як детектив. Перший у Польщі автор науково-популярних творів на тему масонства. Усьому його доробку притаманні хороший гумор, тонка іронія й оригінальність підходу до теми. Яскравим прикладом може слугувати книжка «П'ять разів убивство». Фактично це п'ять дотепних пародій на детективи світової слави письменників: Аґати Крісті, Жоржа Сіменона, Ерла Стенлі Ґарднера, Май Шевалль і Пера Валее, а також — усіх польських так званих майстрів кримінального жанру.
Здобуваючи вищу освіту, Єжи в 1951—1952 роках учителював. У 1956-му разом із Лешеком Шиманським, Романом Слівоніком і групою молодих літераторів заснував журнал «Сучасність» («Współczesność»), з яким співпрацював до 1959 року. 1 листопада 1956 року — з його власних слів — «ненадовго зачепився» в редакції літературного щомісячника «Нові книжки» («Nowe książki») й працював там керівником відділу історії, звідки в 1976-му звільнився й вийшов на пенсію як інвалід. З 1976 року він член Спілки польських письменників, а згодом — Клубу письменників демократичного угруповання. Однак його пригоди з красним письменством почалися задовго перед вступом до цих солідних організацій. Ще в 1951 році першою публікацією Северського став вірш «Миттєві знімки з Маршалковського житлового району» («Migawki z MDM-u»). Як прозаїк він дебютував п'ять років по тому з оповіданням «Целіна» («Celina») в журналі «Сучасність». А що писав твори аж ніяк не соцреалістичного спрямування та гуртував навколо себе літераторів-однодумців, то й не міг друкуватися. Допіру тоді, коли пом'якшав соціалістичний режим, вітчизняні читачі по-справжньому ознайомилися з творчістю Єжи Северського.
Син цього письменника, Войцех Квірин Северський (*1960), став підприємцем у Кремнієвій Долині (Каліфорнія), одним із відомих експертів у галузі стільникового зв'язку.
Єжи Северського поховали на Повонзківському цвинтарі у Варшаві (номер могили 218-6-22/23).
Бібліографія «Spadkobiercy Pani Zuzy» (1971) — «Спадкоємці пані Зузи» (повість) «Nie zabija się Świętego Mikołaja» (1972) — «Не вбивають святого Миколая» (повість) «Zaproszenie do podróży» (1972) — «Запрошення на подорож» (повість) «Dziewczyna, z którą nikt nie tańczy» (1974) — «Дівчина, з якою ніхто не танцює» (оповідання) «Pięć razy morderstwo» (1976) — «П'ять разів убивство» (оповідання) «Zaufajcie Drakuli pod pseudonimem George Quiryn» (1979) — "Довіряйте Дракулі з псевдонімом «Джордж Квірин» (повість) «Powieść kryminalna» (1979) — «Кримінальний роман» (монографія) «Nalewka na wilczych jagodach» (1980) — «Наливка на беладоні» (повість) «Tam gdzie diabeł ma młode» (1981) — «Де чорт дітей має» (повість) «Jestem niewinny» (1981) — «Я невинний» (повість) «Opowieść o duchach i gorejącym sercu» (1983) — «Оповідь про духів і палаюче серце» (повість) «Sześć barw grozy» (1985) — «Шість барв жахіття» (оповідання) «Panią naszą upiory udusiły» (1987) — «Нашу пані упирі задушили» (повість) «Przeraźliwy chłód» (1990) — «Пронизливий холод» (повість) «Choć nas potępiają umysły zacięte… Opowieść o masonach, obyczajach i pięknej Kasieńce» (1990) — «Хоч нас засуджує непримиренна громадська думка… Оповідь про масонів, про звичаї й про красуню Касеньку» (повість) «Dzieci Wdowy czyli opowieści masońskie» (1992) — «Вдовині діти, або ж Масонські перекази» (популярно-історична праця) «Maska szatana» (1992) — «Маска сатани» (повість) «Wolnomularstwo a Konstytucja Trzeciego Maja» (1997) — «Масонство і Конституція Третього травня» (популярно-історичний нарис) «Legenda o Hiramie z Tyru, synu wdowy — uczniu egipskich mędrców — budowniczym świątyni» (1999) — «Легенда про Гірама Тірського — вдовиного сина, учня єгипетських мудреців, будівничого святині» (повість) «Łysa Góra» (1999) — «Лиса гора» (поема) «Upadły Anioł z Podola — opowieść o Tadeuszu Grabiance» (2001) — «Пропащий янгол із Поділля — оповідь про Тадеуша Граб'янку» (історична повість) «Ilustrowana Historia Masonerii» (2002) — «Ілюстрована історія масонства»
Фільмографія
За сценаріями Єжи Северського знято кілька фільмів:
«Діаманти пані Зузи» («Brylanty pani Zuzy»), 1972 «Повернення вовчиці» («Powrót wilczycy»), 1990 «Сльоза князя пітьми» («Łza księcia ciemności»), 1992
Українські переклади «П'ять разів убивство» («Всесвіт», № 3—12, 2002, переклав Олег Король)
Радіопостановки «Українське радіо», «Радіодетектив». Єжи Северський. «Злочин у „Сонячному клубі“, або Вбивство по-шведськи».
Джерела Загальні дані з пол. вікі Про Єжи Северського на сайті «Ars Regia» Про переклад твору Єжи Северського