Апендици́т () — захворювання, що зумовлюється запаленням апендикса (червоподібного відростка) сліпої кишки; спричиняється мікроорганізмами (найчастіше — кишковою паличкою, стафілококом, стрептококом), які проникають у стінку відростка здебільшого з порожнини кишечника (рідше потрапляють з крові або лімфи).

Класифікація За перебігом апендицит буває гострий та хронічний.

За ускладненнями: неускладнений та з ускладненнями.

За розташуванням: Типове Атипове: тазове ретроцекальне підпечінкове ретроперитоніальне лівобічне інтрамуральне

За морфологічними змінами у паростку: катаральний деструктивний

Клінічний перебіг Гострий апендицит починається раптово; з'являється більш або менш різкий біль у правій половині живота, більше внизу. Інколи, напад болю починається у верхній ділянці живота або біля пупка (згодом біль переміщується в праву здухвинну ділянку живота — симптом Кохера). Нерідко виникають нудота і одноразове блювання. Випорожнення найчастіше затримується, у дітей — буває одноразовий пронос. Внаслідок подразнення нервів очеревини виникає захисне напруження м'язів живота (дефанс) — спочатку в правій здухвинній ділянці, а потім і поза нею. Виявляють симптом Аарона (іррадіація болю до ділянки серця та шлунку при пальпації у точці МакБерні). Легке натискування на стінку живота рукою і швидке відняття її спричиняє різкий біль (симптом Щоткіна — Блюмберга). Виявляють симптом Ровсінга — при пальпації лівого нижнього квадранта живота посилюється біль у правому нижньому квадранті. Відзначають при атиповому розташуванні апендикса псоас-симптом. Пропадає апетит, що виявляють наявністю симптому гамбургера. При слабкому запаленні це можна виявити перевіркою симптому Маркла. Загальна температура тіла підвищується до 38°С, пульс частішає, кількість лейкоцитів у крові збільшується. При наявності таких ознак потрібний негайний лікарський нагляд. Категорично забороняється застосовувати проносні, клізми, болезаспокійливі засоби, спазмолітики та «жарознижувальні», оскільки вони можуть приховати дійсну клінічну картину.

Ознакою хронічного апендициту є постійний ниючий біль у правій здухвинній ділянці живота, розлади діяльності кишечника та ін. У даному випадку може розвинутись апендикулярний інфільтрат, лікування якого виключно консервативне.

Лікування При гострому апендициті показано негайне оперативне лікування. При своєчасному проведенні ця операція звичайно не супроводжується ускладненнями; якщо її не зробити вчасно, може розвинутись перфорація або некроз відростка, що нагноївся, з розвитком розлитого перитоніту (запалення очеревини).

Хірургічне лікування Апендектомія, тобто видалення апендикса. Також можуть застосовувати при деструктивних формах апендицита дренування черевної порожнини.

Лапароскопічна апендектомія З розвитком технологій та вдосконаленням даного методу, лапароскопічна апендектомія може застосовуватись для лікування як неускладненого, так і ускладненого апендициту. Цей метод мінімізує механічні пошкодження шкіри і внутрішніх органів, що в свою чергу зменшує тривалість та вираженість післяопераційного больового синдрому, загальну тривалість перебування в лікарні та тривалість післяопераційної реабілітації.

На даний момент існує декілька методів проведення малоінвазивної операції. Типово операція виконується через три отвори (від 3 до 10 мм кожен). У ділянці пупка через отвір (від 5 мм до 10мм) вводиться лапароскоп для проведення першого етапу операції, власне заключної візуальної діагностики. Після проведеної діагностики, при потребі, через два додаткових отвори (від 3 мм до 5мм) вводяться два робочі інструменти для проведення завершального етапу операції — видалення апендикса.

Відкрита апендектомія Лапаротомія є класичним методом доступу для проведення апендектомії. Проводиться, зазвичай, через один пошаровий (від 5 до 7 см) розріз у правій пахвинній ділянці, який забезпечує добру візуалізацію ділянки в якій типово розміщений апендикс. При атипових варіантах розміщення або ускладнених формах апендициту, розріз може бути розширений, задля зменшення механічного ушкодження внутрішніх органів.

Післяопераційні ускладнення Можливі післяопераційні ускладнення: ранні — кровотеча в черевну порожнину (з кукси брижі відростка), кровотеча у просвіт товстої кишки (з кукси відростка), неспроможність кукси відростка з розвитком невідмежованого (розлитого) перитоніту, постапендикулярний запальний інфільтрат у правій здухвинній ділянці, нагноєння післяопераційної рани, рання спайкова кишкова непрохідність, емболія легеневої артерії; пізні — злукова кишкова непрохідність, лігатурні, кишкові нориці, постапендикулярний запальний інфільтрат, післяопераційна вентральна грижа.

Див. також Гострий апендицит Перитоніт

Примітки

Джерела Шпитальна хірургія / Ред. Л. Я. Ковальчук та ін.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.- 590 с. ISBN 966-7364-02-X (С.360-370) (С.487-502)

Література ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ. Методичні рекомендації для студентів медичного факультету. ЛЬВІВ — 2009 Апендицит Безродний Б. Г., Колосович І. В., Лебедєва К. О. Гострий апендицит.- Київ: Валрус Дизайн, 2013. — 182 с.

Результаты лапароскопической аппендэктомии при аппендикулярном абсцессе. — Кочкин А. Д.  2008 УДК: 616.346.2-022.3-089.87-072.1 Волкович Н. М. Аппендицит. — К., 1926. Кримов О. П., Крамаренко Ю. Ю. Спеціальна хірургія. — Вид. 2. — К., 1948. Ковтунович Г. П. Диагностика и лечение аппендицита // Новий хирургический архив. — 1957. — № 4.

Посилання Апендицит // ВУЕ Гострий апендицит ПРОТОКОЛ лікування гострого апендициту у дітей