Мико́ла Андрійович Церте́лєв (Церетелі; 1790, Хорол, Полтавська губернія, Російська імперія — , Моршанськ, Тамбовська губернія, Російська імперія) — фольклорист, етнограф і педагог, один із перших дослідників і видавців української народної поезії. За походженням із грузинського князівського роду. Його збірник «Опыт собрания старинных малороссийских песен» (Санкт-Петербург, 1819) поклав початок українській фольклористиці. Першим опублікував зразки дум, записаних на Полтавщині. Батько Д. М. Цертелєва.
Біографія Народився у Хоролі (тепер Полтавська область) у родині грузинського князя. Попри грузинське походження і російське виховання став глибоким шанувальником культури українського народу.
Після отримання домашньої освіти служив у Чернігівському повітовому козацтві. В 1810 році вступив до Харківського університету, в 1814 став студентом етико-філологічного факультету Московського університету.
Після закінчення в 1819 році поступив на службу в Міністерство фінансів.
З 1823 був директором училищ Тамбовської, потім Полтавської губерній, з 1839 по 1859 — помічник куратора Харківського навчального округу. В цей період організовував у своєму будинку літературні вечори для харківських студентів і професури.
У 1861 р. вийшов у відставку. Автор ряду поетичних творів та робіт по літературознавству (книга «Опыт общих правил стихотворчества», видана в 1820 році, була удостоєна срібної медалі Російської Академії наук). Відомий фольклорист і етнограф. Збирав українські кобзарські пісні. Видав збірку (1819). Був активним членом Вільного Товариства любителів російської словесності, в останні роки життя — Московського товариства російської словесності.
У 1830-х роках Цертелєв фактично відійшов від літературно-наукової діяльності.
У передмові до збірки зазначав, що українську народну пісню ставить вище найталановитіших романів і поем, оскільки ці пісні демонструють геній і дух народу. Вивчав звичаї українського народу, наголошуючи, що українці завжди відзначались чистотою моралі. Брав участь у роботі громадської організації Вільного товариства аматорів російської словесності. Займався теоретичними проблемами фольклору: вивчав жанрову специфіку, класифікацію фольклорних видів. Засуджував підробки під фольклорно-етнографічні твори, що мали місце в добу романтизму у 1820-40 роках. Вивчав «Слово о полку Ігоревім».
У 1830-х почав працювати інспектором Полтавського інституту шляхетних дівчат, помічником попечителя Харківського навчального округу. Підтримував особисті контакти з українськими діячами першої половини 19 ст., зокрема з Т. Шевченком. В листі до Цертелєва від 23 жовтня 1844 року Тарас Шевченко просив його сприяти у поширенні на Харківщині «Живописной старины». Припускається, що Цертелєв сприяв цьому.
Твори Опыт собрания старинных малоросийских песней (1819) Опыт общих правил стихотворчества (1820) О народных малороссийских стихотворениях (1825)
Бібліографія Микола Андрійович Цертелєв (Церетелі) Цертелєв Микола // Козюра І.В., Козюра В.М. Історія крізь долі (Абетка славетних краян) [Текст]: [Історичні нариси] / І.В. Козюра, В.М. Козюра. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2016. — 271 с. — С. 239-243 Цертелєв (Церетелі) Микола // Микола Андрійович Цертелєв // Козюра І., Козюра В. Історичні постаті Посулля. — Полтава: «Полтавський літератор», 2001. — 120 с. — ISBN 966-7462-55-2 Цертелев, князь Николай Андреевич. // Русский биографический словарь: в 25-ти томах. — СПб.-М., 1896—1818. — Т. 21: Фабер — Цявловский. — 1901. С. 481—483. Коробка Н. И. Цертелев (князь Николай Андреевич). // — 1903. — Т. XXXVIII. С. 112. Дей О. І. Сторінки з історії української фольклористики. — К., 1975.
Примітки
Посилання
Ірина Коваль-Фучило. Цертелєв (Церетелі) Микола Андрійович // Українська фольклористична енциклопедія / Голов. ред. Г. Скрипник; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. — Київ, 2019. — С. 780. — ISBN 978-966-02-9033-4.