Мірський замок () — один з найкращих пам'ятників середньовічного білоруського зодчества, внесений до Світової спадщини ЮНЕСКО (з 2000 року). Розташований в міському селищі Мір Корелицького району Гродненської області, на правому березі річки Міранки. Зараз Мірський замок — один з найпопулярніших і найвідвідуваніших музейних об'єктів Білорусі.

Замковий комплекс включає в себе: замок, земляні вали, англійський пейзажний парк та реконструкцію італійського саду, ставок, флігель і каплицю-усипальницю Святополк-Мірських, будиночок сторожа і придорожню каплицю.

Всі елементи замку становлять цілісну архітектурну композицію, що створює закінчений образ неповторної споруди, яка не мала собі подібних на землях балтійського регіону, Польщі та Росії. Комплекс Мірського замку і сьогодні дивує своєю архітектурною гармонією, раціоналізмом і продуманістю оборонних споруд, простотою і лаконізмом форм.Ткачев М. А. Замки Беларуси. с. 136

Історія

Мирський замок — кам'яна будівля, основна частина якого споруджена в XVI—XVII ст. Замок оточує рівнинна місцевість, неподалік від замку протікає річка Міранка.

Був збудований, за різними даними, близько 1510Насевіч В. Іллінічы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 666. чи близько 1522 рокуБубновский Д. «На скрыжаванні ўсіх шляхоў…» История создания мирского замка. — Архитектура и строительство. — № 2/2012. Март—Апрель 2012. — С. 13Федорук А. Т. Старинные усадьбы Беларуси. Кореличский район / А. Т. Федорук. — Минск : Беларусь, 2013. — С. 71. маршалком господарським і надвірним литовським Юрієм Іллінічем.

До 1568 року господарями були князі Іллінічі, потім — Радзивілли (до 1828 р.), Вітгенштейни (до 1891 р.). Останніми власниками замку були Святополк-Мірські (до 1939 р.).

У 1939 році, після об'єднання Західної Білорусі з БРСР, Мирський замок був націоналізований. До 1941 року в ньому розміщувалася виробнича артіль, а в часи німецької окупації — єврейське гетто і табір для військовополонених. Після визволення в 1944 році і до 1956 року в замку жили люди, що призвело до часткової втрати оздоблення його інтер'єрів.

У 1947 році замок взятий під охорону держави. У січні 1987 року став філією Державного художнього музею БССР. У 1988 році йому присвоєно статус історико-культурної цінності національного значення. У жовтні 1992 року з'явилася музейна експозиція в південно-західній вежі, а в 1995 році відкрита в'їзна вежа. У 2010 році завершено реконструкцію.

Реставрація Першим варіантом проекту реконструкції замку з адаптацією його для розміщення художнього професійно-технічного закладу був запропонований на початку 1980-х років архітекторами О. Атасом, С. Веремейчиком, В. Калніним і археологом А. О. Трусовим.

Питання реставрації Мирського замку піднімалось в жовтні 1982 року на регіональній конференції Радянського комітету ІКОМОС (республік Радянської Прибалтики і Білоруської РСР) в Клайпеді. 25 липня 1983 року відбулася урочиста закладка в південну стіну замку цегли з датою початку реставрації пам'ятника. Цю почесну місію було доручено студентському будівельному загону «Спадщина» Гродненського університету.

12 квітня 1993 року, з великою пишнотою, у присутності керівників незалежної Білорусі, відбулося відкриття першої експозиції в реставрованій південно-західній вежіКалнін В. В. Мірскі замак. с. 135, а за результатами робіт в тому ж році Мирський замок був удостоєний Дипломом відзнаки престижної міжнародної організації Europa Nostra. Надалі наукова концепція реставрації і пристосування замку доповідалося експертами ЮНЕСКО, які відвідали Мірський замок з метою визначення відповідності розглянутого об'єкта критеріям Всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО. У 2000 році замковий комплекс був включений до Списку спадщини ЮНЕСКО.Дмитрий Бубновский. История создания… с. 56-57

У 1987 Мирський замок був переданий Національному художньому музею Республіки Білорусь, який приступив до створення концепції майбутньої музейної експозиції. У 2002 році на колегії Міністерства культури концепцію було розглянуто і схвалено; в серпні того ж року вона була надрукована в газеті «Культура.Мирский замок: история создания и современность, А. С. Судакова, с.51

Архітектура замку

Замок являє собою квадратну в плані будівлю з виступаючими по кутах потужними вежами заввишки близько 25 метрів. П'ята, західна башта, є в'їзною, і колись мала підйомний міст через широкий рів. Товщина стін сягала 3 метрів при висоті близько 13 м.Памяць: Гіст. дак. хроніка Карэліцкага р-на. — C. 40.

У пластичному оформленні замку використані характерні для білоруської готики образотворчі засоби: готична кладка з вмурованим камінням і використанням клінкерної цегли, поділ стін різноманітними за формою відштукатуреними нішами, орнаментальні цегляні пояси.Энцыклапедыя гісторыі Беларусі, с. 437 Внутрішні площини ніш, тяг і поясів було оштукатурено в білий колір, що в поєднанні з темночервоною фактурою основного поля цегляних стін і темними амбразурами, значною мірою сприяло чіткості його архітектури.

Незважаючи на оригінальність вигляду Мірського замку, за своєю схемою він нагадує цегляні замки-монастирі Північної Польщі та Балтії і монастирські фортеці Молдови та Румунії.

Цікаві факти

В поемі Адама Міцкевича «Пан Тадеуш» дається опис вигаданого «Замку Горешко», який дослідники творчості поета ототожнюють з Мірським замком. У 2012 році замковий комплекс «Мір» відвідало 275,5 тис. людей, що дозволило йому зайняти четверте місце за популярністю серед музеїв країни.Посещаемость белорусских музеев за последние семь лет выросла на 44 % Довгий час вважалося, що замок був побудований наприкінці 15 ст., тому в 1995 році навіть було відсвятковано 500-річчя побудови замку. Цю дату виставив в 30-ті роки минулого століття місцевий історик-любитель А. Снежка. У Вільнюсі збереглася його рукописна монографія про Світ і околиці. Однак значна частина тексту — довільна переробка численних відомостей як місцевого походження, так і з друкованих джерел, тому наукова достовірність цих записів вважається досить хиткою. Більшість сучасних дослідників вважають, що замок почали будувати після 1522 року.Калнін В. В. Мірскі замак. с.35 Територія комплексу Мірського замку багато разів ставала основою сюжетних ліній різнопланових кінострічок, а сам замок виступав мальовничою декорацією. Першою стрічкою, знятою ще в далекому 1928 році в стінах замку, був фільм Річарда Ординського, який однак зберігся не повністю і частково був відновлений вже в наш час. Мірський замок і його околиці присутні у фільмах: «Через кладовище» (1964), «Східний коридор» (1966), «Лісу боятися — щастя не видать» (1973), «Три веселих зміни» (1977), «Пані Марія» (1979), «Шляхтич Завальна, чи Білорусь у фантастичних оповіданнях» (1994), «Ермолови» (2008), «Снайпер. Зброя відплати» (2008-2009), «1812: уланська балада» (2012)Мірскі замак у кіно Мірський замок зображений на банкноті Національного банку номіналом в 50 000 білоруських рублів. На лицьовій стороні намальований власне замок з південно-західного боку, а на зворотному показаний декоративний колаж з архітектурних елементів замку.Банкноты Нацыянальнага банка ўзору 2000 года, якія знаходзяцца ў абарачэнні До речі, з самою купюрою вийшов конфуз: в мікротексті замість слів «МІРСКІ ЗАМАК» написано «МИРСКІ ЗАМАК», що є звичайною орфографічною помилкою.

Галерея

Див. також Список готичних споруд на теренах Великого князівства Литовського

Примітки

Посилання

Офіційний сайт замку Мирский замок Мірський замок Jurkau kutoczak — Юркаў куточак — Yury's Corner. Старажытнае дойлідства Міра https://globustut.by/mir/castle_tn_glr.htm