Марко́ Микола́йович Ворони́й (, Чернігів — 3 листопада 1937, ур.Сандармох, Карельська АРСР) — український поет, перекладач, дитячий поет доби розстріляного відродження. Син Миколи Вороного.
Жертва сталінського терору.
Життєпис Народився в сім'ї відомого українського поета Миколи Вороного й Віри Вербицької-Антіох, доньки поета Миколи Вербицького. Навчався в Чернігівській гімназії.
1918 року записався добровольцем в армію Денікіна, однак його не взяли, оскільки був неповнолітнім. Якийсь час жив у Катеринодарі. 1920 року повернувся в Україну, працював вантажником.
Після повернення батька з Польщі разом із ним жив у Харкові, потім у Києві. Навчався на режисерському факультеті Київського музично-драматичного інституту ім. Лисенка. З 1928 року працював на кіностудії, перекладав титри фільмів з російської мови на українську. Восени 1933 року перебрався до Москви, працював у журналі «Наши достижения», подорожував по всьому Союзу.
Загибель 1934 року, коли заарештували Миколу Вороного, Марко повернувся в Україну, разом із батьком вимагав в інстанціях переглянути справу. У цей час безробітний. 19 березня 1935 року, в день його народження, Марка Вороного заарештували. Військовий трибунал Київського військового округу на закритому судовому засіданні 1—4 лютого 1936 року засудив Марка Миколайовича Вороного до 8 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував у місті Кем, потім на Соловках. Особливою трійкою управління НКВС Ленінградської області 9 жовтня 1937 року поета засуджено до розстрілу. Вирок виконано 3 листопада 1937 року.
Ухвалою Військової колегії Верховного суду СРСР від 23 січня 1958 року вироки стосовно Марка Вороного скасовано, а справу припинено за відсутністю складу злочину.
Творчий доробок
Видав 5 книжок для дітей (усі — 1930) та збірку віршів «Форвард» (1932). Перекладав з німецької (Райнер Марія Рільке, Георг Гайм, Альфред Ліхтенштайн), французької (Рене Сюллі-Прюдом, Шарль Бодлер, зокрема знаменитого «Альбатроса»), італійської (Джованні Бокаччо), єврейської (Давид Гофштейн) мов.
Вшанування пам'яті У Києві є вулиця Родини Вороних.
Видання Будівельники. — Київ, 1930. Коники. — Київ, 1930. Носоріг. — Київ, 1930. Ставок / Мал. Бориса Єрмоленка. — Київ: Культура, 1930. — 14 с.: іл. Червоні краватки / Мал. Євгена Рачова. — Київ: Культура, 1930. — 11 с.: іл. Форвард. — Харків; Київ: ЛіМ, 1932.
Примітки
Посилання Вороний Марко Миколайович. Життєвий та творчий шлях, біографічні статті, тексти творів // Бібліотека української літератури УкрЛіб Марко Вороний: життєвий та творчий шлях. Реферат // ОСВІТА.UA, 13.09.2011 Марко Вороний. «Ставок». З фонду рідкісних видань Національної бібліотеки України для дітей «§ Мажори 20-х років: красиві двадцятилітні» . Ярина ЦИМБАЛ. «Хроніки Любарта»
Література Брюховецький Вячеслав // Літературна Україна. — 1991. — 8 серп. Іллєнко Іван // Літературна Україна. — 1991. — 20 черв. Шудря Микола. Генії не зраджують ідеалів // Всесвіт. — 2000. — № 7/8. Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 86. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146