Верховний орден Христа () — найвищий орден Ватикану, який вручався католицьким монархам.
Історія Первісно орден Христа був заснований португальським королем Дінішем І для заміни ордену тамплієрів, скасованого папою Кліментом V в 1312 році. В 1319 орден був підтверджений булою «Ad ea ex quibus» папи Івана XXII. Починаючи з кінця XV столітті португальські королі та Святий престол розпоряджалися цим орденом незалежно, що означало фактичне його розділення на дві окремі нагороди. У 1789 році португальський орден був остаточно секуляризований і є державною нагородою Португалії. Серед кавалерів папського ордену Христа XIX століття — Отто фон БісмаркGeorge Park Fisher, History of the Christian church, що був зацікавлений у підтримці Папи і обрав папу Лева XIII суддею в суперечці з Іспанією за Каролінські острови.
В 1905 році по реформі папи Пія X, орден був визнаний найвищою нагородою Святого престолу. Цим орденом були нагороджені: король Італії Віктор Емануїл III, 1932; президент Франції Альбер Лебрен, 1935; генерал Франциско Франко, 1953; генерал де Голль, 1959; король Бельгії Бодуен I, 1961; Ірландський президент Еймон де Валера. 1 — й Федеральний канцлер ФРН Конрад Аденауер.
В 1966 році булою Папи Павла VI Ordinis Equestres було встановлено, що Верховним орденом Христа можуть нагороджуватися лише з нагоди надзвичайних подій і тільки в особистій присутності папи. Після смерті короля Бодуена I 1993 у світі не залишилося жодного живого кавалера ордену Христа.
Галерея
Примітки
Посилання Верховный орден Христа Військові відзначення Нагороди Папи Римського в католицькій енциклопедії 1913 року.