Ге́нрік Е́двард Ла́рссон, MBE (; 20 вересня 1971 року в Гельсінборгу, Швеція) — шведський футболіст, нападник, найбільш відомий за виступами в шотландському клубі «Селтік» та іспанській «Барселоні». Основний гравець збірної Швеції у проміжку з 1993 по 2002 і з 2004 по 2006 роки, у її складі бронзовий призер чемпіонату світу 1994. В листопаді 2003 року визнаний найкращим футболістом Швеції за останні 50 років. У 2008 повернувся до збірної, щоб у її складі зіграти на Євро-2008.

Кар'єра гравця

У футбол Ларссон почав грати з дитинства. Його першим професіональним клубом став «Гельсінгборг», до якого він перейшов у 1992 році. Забивши в першому ж сезоні 10 голів, Ларссон допоміг клубу піднятися до першого дивізіону. Забивши в наступному році 16 м'ячів, 22-річний Генрік став третім снайпером чемпіонату Швеції. Цей показник не пройшов повз увагу тренерів збірної, у якій він дебютував у жовтні 1993-го в матчі проти Фінляндії. Дебют нападник також відзначив голом.

Провівши чотири не дуже вдалих роки в Голландії у складі роттердамського «Феєноорда», де йому вдалося виграти лише Кубок, Ларссон вирушив до «Селтіка», виступи за який стали доленосними в його кар'єрі. 241 гол у 315 матчах загалом у всіх турнірах. Цей результат, якого він досягнув за сім років у «Селтіку», став третім за всю історію клубу. Більше за нього забили лише легендарні Джиммі Макґрорі (470 голів) та Боббі Леннокс (273). Ларссону не змогла завадити навіть тяжка травма, отримана в матчі другого раунду Кубка УЄФА 1999/00 проти «Ліона», через яку він пропустив більшу частину сезону.

Після невдалого для шведів чемпіонату світу 2002, Ларссон вирішив піти зі збірної, але вже до Євро-2004 повернувся у стрій. Одна з шведських газет зібрала близько 110 тисяч підписів уболівальників для того, щоб Ларссон повернувся до збірної, причому серед підписантів були прем'єр-міністр країни і тодішній президент УЄФА Леннарт Юханссон, який особисто попросив Генріка змінити своє рішення.

У 2006 році став переможцем Ліги Чемпіонів у складі «Барселони». В фіналі віддав дві результативні передачі. Після двох років виступів за каталонський суперклуб, Генрік Ларссон вирішив повернутися на Батьківщину в рідний для себе «Гельсінгборг», відмовившись продовжити контракт з «Барселоною» через замалу кількість ігрової практики. Вболівальники «Барселони» вважають Генріка великим гравцем команди, і вдостоїли його честі персонального скандування під час футбольних матчів, чим можуть похвалитися лише декілька гравців теперішнього складу.

У проміжку з 1 січня по 12 березня 2007 року виступав за «Манчестер Юнайтед» на умовах оренди. Манкуніанцям був потрібний забивний форвард, а для Ларссона це була можливість підтримати форму протягом шведського міжсезоння. Також він був дозаявлений «МЮ» на матчі вирішального етапу Ліги чемпіонів.

До Євро-2008 Ларссон, який ще після ЧС-2006 обіцяв залишити національну збірну, все ж повернувся до команди. Але це не допомогло шведам. У вирішальному матчі за вихід з групи D «тре крунур» зазнали першої поразки від Росії з рахунком 0:2.

У вересні 2008 року в матчі відбіркового циклу Чемпіонату світу 2010 проти Албанії Ларссон довів лік своїх матчів за збірну Швеції до 100.

Останній матч за збірну зіграв 6 червня 2009 року в Стокгольмі проти збірної Данії.

Тренерська діяльність

У грудні 2009 року став головним тренером команди «Ландскруна», яка виступає у другій за ієрархією лізі Швеції, Супереттані.

Протягом тренерської кар'єри також очолював команду клубу «Фалькенбергс ФФ», а також входив до тренерського штабу клубу «Огаборг».

Наразі останнім місцем тренерської роботи був клуб «Гельсінгборг», головним тренером команди якого Генрік Ларссон був з 2015 по 2016 рік.

Приватне життя

Батько Генріка — уродженець Кабо-Верде, острівної держави, розташованої за 620 кілометрів від західного узбережжя Африки.

Одружений. Має сина Джордана, якого назвав на честь зірки американського баскетболу і який теж став професійним футболістом, та дочку Яніну.

Досягнення

В листопаді 2003 року Шведський футбольний союз у межах святкування 50-річчя УЄФА оголосив Ларссона найкращим футболістом Швеції за останні 50 років. У 2005 році Генрік отримав почесний вчений ступінь від Університету Стретклайд (Глазго), у знак визнання його футбольних заслуг та благодійності. В травні 2006 року британський консул у Барселоні від імені королеви Єлизавети II нагородив Ларссона званням кавалера Ордену Британської імперії за внесок у британський футбол.

Клубні трофеї

Володар Кубка Нідерландів (2): 1993/94, 1994/95 Чемпіон Шотландії (4): 1997/98, 2000/01, 2001/02, 2003/04 Володар Кубка шотландської ліги (2): 1997/98, 2000/01 Володар Кубка Шотландії (2): 2000/01, 2003/04 Фіналіст Кубка УЄФА: 2002/03 Чемпіон Іспанії (2): 2004/05, 2005/06 Володар Суперкубка Іспанії: 2005 Переможець Ліги Чемпіонів: 2005/06 Володар Кубка Швеції: 2006 Чемпіон Англії: 2006/07

Трофеї у збірній

Швеція Бронзовий призер Чемпіонату світу: 1994

Особисті нагороди

Володар «Золотого бутса»: 2001 Футболіст року в Швеції (2): 1998, 2004 Гравець року за версією футболістів Шотландської асоціації професіональних футболістів (2): 1999, 2001 Гравець року за версією Шотландської асоціації футбольних журналістів (2): 1999, 2001 Визнаний найкращим футболістом Швеції за останні 50 років: 2003 Визнаний найкращим футболістом Швеції усіх часів: 2005 Найкращий бомбардир чемпіонату Шотландії (5): 1998/99, 2000/01, 2001/02, 2002/03, 2003/04

Статистика Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокЄврокубкиУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів1989 «Хегаборг» Д-4 21 1 - - - - - - 21 11990 Д-4 21 7 - - - - - - 21 71991 Д-4 22 15 - - - - - - 22 15 Усього за «Хегаборг» 64 23 64 231992 «Гельсінгборг» Д-2 31 34 - - - - - - 31 341993 Д-1 25 16 КШ 5 1 - - - 30 171993–94 «Феєнорд» Д-1 15 1 КН 12 5 - - - 27 61994–95 Д-1 23 8 КН 9 1 КВК 6 7 38 161995–96 Д-1 32 10 КН 4 1 КВК 7 1 43 121996–97 Д-1 31 7 КН 4 0 КУ 6 1 41 8 Усього за «Феєнорд» 101 26 29 7 19 9 149 421997–98 «Селтік» Д-1 35 16 КШ+КЛ 4+5 0+3 КУ 2 0 46 191998–99 Д-1 35 29 КШ+КЛ 5+0 5+0 ЛЧ+КУ 4+4 1+3 48 381999–00 Д-1 9 7 КШ+КЛ 0+0 0+0 КУ 4 5 13 122000–01 Д-1 37 35 КШ+КЛ 6+2 9+5 КУ 5 4 50 532001–02 Д-1 33 29 КШ+КЛ 3+1 2+0 ЛЧ+КУ 8+2 3+1 47 352002–03 Д-1 35 28 КШ+КЛ 2+2 2+2 ЛЧ+КУ 2+10 1+11 51 442003–04 Д-1 37 30 КШ+КЛ 5+1 5+0 ЛЧ+КУ 9+6 3+2 58 40 Усього за «Селтік» 221 174 25 33 56 34 313 2412004–05 «Барселона» Д-1 12 3 КІ 0 0 ЛЧ 4 1 16 4 2005–06 Д-1 28 10 КІ 4 4 ЛЧ 10 1 42 15 Усього за «Барселону» 40 13 4 4 14 2 58 192006 «Гельсінгборг» Д-1 15 8 КШ 5 4 - - - 20 122006–07 «Манчестер Юнайтед» Д-1 7 1 КА+КЛ 4+0 1+0 ЛЧ 2 1 14 22007 «Гельсінгборг» Д-1 22 9 КШ 1 0 КУ 11 9 32 182008 Д-1 27 15 КШ 1 0 - - - 30 142009 Д-1 20 7 КШ 1 0 ЛЄ 4 3 25 10 Усього за «Гельсінгборг» 140 89 8 1 15 12 168 105 Усього за кар'єру 573 325 8 1 108 59 765 432

Статистика виступів за збірну

Виноски

Посилання

Генрік Ларссон. «Сага про Вікінга» Профіль гравця на сайті ФК «Гельсінгборг» Профіль гравця на сайті Шведської футбольної асоціації