Річка Сарасваті ( ) — річка, яка згадується в «Рігведі» та інших індуїстських текстах.

Історія У рігведичному гімні «Надістуті» (10.75) йдеться, що Сарасваті розташована між річкою Ямуна на сході і річкою Сатледж на заході. У пізніших ведичних текстах «Тандем-брахмані» і «Джайміні-брагмана» а також у «Магабгараті» стверджується, що Сарасваті пересохла. Спочатку богиня Сарасваті була персоніфікованої формою цієї річки, але пізніше розвинула незалежну від неї ідентичність і роль. Більшість вчених сходяться на тому, що ведична річка Сарасваті можливо є сучасною сезонної річкою Гхаггар-Хакра (Гхаггар), інша версія пов'язує її з річкою Гільменд. Чи дійсно одна з цих річок була легендарною Сарасваті та чи назва була перенесена залишається спірним питанням.

Зараз існує невелика річка Сарасваті у Бенгалії.

У багатьох гімнах всіх десяти мандал «Рігведи» (за винятком четвертої) прославляється або згадується могутня річка Сарасваті, яка протікає «від гір до Індійського океану». Сарасваті згадується набагато частіше, ніж Інд і відіграє настільки важливу роль в «Рігведі», що їй поклоняються як одній з трьох великих богинь. Talageri, 2000: Ch 4: The Rigvedic Rivers The RigVeda — A Historical Analysis by Shrikant G. Talageri

Згідно з вченими, які займаються вивченням навколишнього середовища в доісторичні часи, річка Сарасваті висохла після того, як принаймні дві з її приток, Сатледж і Ямуна, змінили своє русло. «Ланцюг тектонічних зсувів відвів русло Сатлуджа на захід (до Інду), а Ямуну на схід (в Ганг) … цим пояснюється зникнення такої могутньої річки як Сарасваті». Rao 1991: 77-9 Feuerstein et al 1995: 87-90 Процес завершився близько 1750 року до н. е., але почався він набагато раніше, можливо зі зміщення пластів і величезної повені в період між 1900 і 2100 роками до н. е. Elst 1993: 70 Allchins 1997: 117 П. Х. Франкфорт, використовуючи зображення, отримані з французького супутника SPOT виявив, Francfort 1992 що величезна річка Сарасваті існувала в дохарапський період і почала висихати в середині IV тисячоліття до н. е. Під час харапського періоду складна мережа іригаційних каналів використовувалася тільки в південній частині долини річки Інд.

Роль Сарасваті в датуванні «Рігведи»

Базуючись на даних дослідження річки Сарасваті, датою складання «Рігведи» можна вважати початок IV тисячоліття до н. е. Однак у 10-ій мандалі «Рігведи», Rig Veda, Hymn X, 75 подається список назв річок, у якому Сарасваті просто згадується, а величається в основному Інд. Rig Veda, Hymn X, verses 2-4 and 7-9 Це можна пояснити тим, що гімн з останньої, 10-й мандали «Рігведи», можливо, датується періодом, коли Сарасваті вже висихала і втратила свою перевагу. Більшість вчених сходяться на тому, що 10-а мандала «Рігведи» є найдавнішою з усіх мандал (Kazanas 2000:4, 5).

Уздовж русла Сарасваті було виявлено 414 археологічних місць, тоді як в долині річки Інд — тільки близько сорока. Близько 80 % виявлених місць розкопок датуються IV або III тисячоліттям до н. е., з чого можна припустити, що культура в долині річки Сарасваті в цей час перебувала в періоді свого розквіту.

Див. також Ведична цивілізація

Література

Gupta, S.P. (Ed.). 1995. The lost Saraswati and the Indus Civilization. Kusumanjali Prakashan, Jodhpur. Hock, Hans (1999) Through a Glass Darkly: Modern «Racial» Interpretations vs. Textual and General Prehistoric Evidence on Arya and Dasa / Dasyu in Vedic Indo-Aryan Society. "In Aryan and Non-Aryan in South Asia, ed. Bronkhorst & Deshpande, Ann Arbor. Keith and Macdonell. 1912. Vedic Index of Names and Subjects. Kochhar, Rajesh, 'On the identity and chronology of the ic river ' inArchaeology and Language III; Artefacts, languages and texts, Routledge (1999), ISBN 0-415-10054-2. Lal, B.B. 2002. The Saraswati Flows on: the Continuity of Indian Culture. New Delhi: Aryan Books International Oldham, R.D. 1893. The Sarsawati and the Lost River of the Indian Desert. Journal of the Royal Asiatic Society. 1893. 49-76. Puri, VKM, and Verma, BC,Glaciological and Geological Source of Vedic Sarasvati in the Himalayas, New Delhi, Itihas Darpan, Vol. IV, No.2, 1998 Radhakrishna, B.P. and Merh, S.S. (Editors): Vedic Saraswati: Evolutionary History of a Lost River of Northwestern India (1999) Geological Society of India (Memoir 42), Bangalore. Review (on page 3) Review Shaffer, Jim G.|Title = Cultural tradition and Palaeoethnicity in South Asian Archaeology|publisher = In: Indo-Aryans of Ancient South Asia. Ed. George Erdosy.1995|id = ISBN 3-11-014447-6 S. G. Talageri, The RigVeda — A Historical Analysis chapter 4

Посилання Is River Ghaggar, Saraswati? by Tripathi, Bock, Rajamani, Eisenhauer Saraswati — the ancient river lost in the desert by A. V. Sankaran The Saraswati: Where lies the mystery by Saswati Paik сутры «Ведийские Арии и происхождение цивилизации» (‘Vedic Aryans and the Origins of Civilisation’) Давид Фроли

Примітки