Конституція I року () — французька конституція, прийнята Національним конвентом 24 червня 1793 року.
У порівнянні з конституцією 1791 року, якобінська конституція тільки з більшою силою наполягає на верховенстві нації та на праві опору, навіть непокори, у разі порушення урядом прав народу, і, подібно до жирондистського проєкту, містить у собі постанови про суспільну допомогу та громадську освіту.
Соціального ладу, встановленого конституцією 1791 року, якобінська конституція жодним чином не змінювала. Лише в політичному відношенні вона відрізняється більшим демократизмом: вибори стали прямими, ценз скасовано, вік виборців з 25 років знижено до 21 року. Законодавчі збори передбачалося обирати на рік, з правом видавати декрети і пропонувати закони: якщо протягом 40 днів з часу їхнього оприлюднення одна десята частина первинних зборів від половини загального числа департаментів плюс один не опротестує прийнятого законодавчими зборами проєкту закону, то останній стає законом; в іншому випадку збираються первинні збори, на яких народ може тільки вотувати «так» чи «ні».
Виконавча влада вручається комітету з 24 осіб, які призначаються законодавчим корпусом з-поміж кандидатів, представлених департаментськими зборами. Для перегляду конституції було необхідне тільки бажання однієї десятої частини первинних зборів від половини загального числа департаментів плюс один.
Див. також Конституція Франції
Посилання
Текст конституції (рос.)