П'ята колона () — узагальнювальна назва групи осіб, які ведуть відкриту або приховану підривну діяльність усередині іншої групи осіб чи країни у спосіб, вигідний зовнішньому ворогу. Термін виник в Іспанії у 1936 році за часів громадянської війни та набув широкої світової популярності для позначення даного явища, частково замінивши собою широковживаніший термін «ворог усередині». Підривна діяльність може коливатися від підвищення градусу істерії та незначних дій для розповсюдження хвилювань до блокування механізмів державності, саботажу, шпигунства, диверсійної діяльності та подальшої відкритої держзради у військових операціяхДіяк І. П'ята колона в Україні: загроза державності /. Діяк І. В. — Біла церква, 2006. — 128 с. Книга доступна в Інтернеті .
Діяльність Діяльність п'ятої колони поділяють на два періоди: мирний та воєнний часTolischus O.D. How Hitler Made Ready. I, The Fifth Column.— New York Times Magazine, June 16, 1940. П'яту колону поділяють на: Політичну п'яту колону, яка використовується ворогом безперервноЙонг, Луи де. Немецкая пятая колонна во второй мировой войне / Сокращенный пер. с англ. А. И. Дьяконова. Под ред. генерал-майора Н. П. Цыгичко.— М.: Изд-во иностран. лит-ры, 1958.— С. 433.. Воєнну п'яту колону, що діє безпосередньо під час агресії;
Історія терміна У часи громадянської війни в Іспанії, в серпні та вересні 1936 року у Мадриді поширювалися чутки про те, що в країні діють зрадники. Фактичні прибічники Франко, чи просто запідозрені люди заарештовувалися республіканським урядом тисячамиЙонг, Луи де. Немецкая пятая колонна во второй мировой войне / Сокращенный пер. с англ. А. И. Дьяконова. Под ред. генерал-майора Н. П. Цыгичко.— М.: Изд-во иностран. лит-ры, 1958.— С. 42.. Противники республіканського уряду й просто підозрілі знищувались також підрозділами НКВС СРСР, що діяли у тилу республіканської арміїТрубайчук А. Ф. Брудершафт двох диктаторів.— К.: Асоціація істориків «Істина», 1993.— С. 125.. Щоранку на вулицях Мадриду знаходили десятки трупів. Поширювалися чутки, що справа Республіки гине. Здавалося, що хтось їх розповсюджує систематично і цілеспрямовано. Таким чином, термін, вжитий, можливо, випадково, впав на удобрений ґрунт.
Вважається, що вперше термін «п'ята колона» () використав бригадний генерал Еміліо Мола (), один із найвідоміших генералів, що командували військами повстанців проти республіканського уряду Іспанії. 1 чи 2 жовтня 1936 року він, у своєму виступі на радіо, змалювавши картину бойових дій чотирьох колон, що наступали на Мадрид, заявив, що наступ на урядовий центр розпочне п'ята колона повстанців, що вже перебуває у містіДослідник діяльності німецької п'ятої колони часів Другої світової війни пише, що йому не вдалося встановити точної дати та дійсного змісту виступу генерала Мола, хоча він не піддає сумніву факт такої заяви. Дивись: Йонг, Луи де. Немецкая пятая колонна во второй мировой войне / Сокращенный пер. с англ. А. И. Дьяконова. Под ред. генерал-майора Н. П. Цыгичко.— М.: Изд-во иностран. лит-ры, 1958.— С. 42. 3 жовтня газета комуністичної партії Іспанії «Мундо Обреро» () відреагувала на його виступ: «Зрадник Мола говорить, що кине проти Мадрида чотири колони, одначе розпочне наступ п'ята колона».
З другої половини жовтня термін «п'ята колона» широко вживався республіканською пресою. Не минуло ще й двох тижнів як одна із мадридських газет приписала авторство генералові Кейпо де Льяно (), а журналіст газети «Таймс» — генералові ФранкоЙонг, Луи де. Немецкая пятая колонна во второй мировой войне / Сокращенный пер. с англ. А. И. Дьяконова. Под ред. генерал-майора Н. П. Цыгичко.— М.: Изд-во иностран. лит-ры, 1958.— С. 43.. За повідомленнями ж кореспондента московської газети «Правда» і особистого представника Йосипа Сталіна Михайла Фрідлянда (відомого як , а в Іспанії як Мігель Мартінес) автором був генерал Хосе Енріке Варела ()La Quinta Columna.
«П'ята колона» сіяла паніку, займалася саботажем, шпигунством і диверсіями. Під час Другої світової війни 1939—1945 років «п'ятою колоною» називали нацистську агентуру в різних країнах, яка допомагала захопленню цих країн військами Німеччини.
Діяльність п'ятої колони у країнах світу Та діяльність, що від 1936 року отримала назву діяльності п'ятої колони, проявлялася в деяких країнах набагато раніше у різні періоди їх історії, ще не маючи такої назви. Відома, наприклад, діяльність так званого комуністичного інтернаціоналу, як п'ятої колони Радянської Росії, а потім СРСР, діяльність якої була припинена на вимогу союзників СРСР по антигітлерівській коаліціїКомінтерн. Розпуск 1943 року.
На сьогодні найбільш дослідженим виявилося питання про німецьку п'яту колону часів Другої світової війни, хоча вже давно існували і діють нині п'яті колони також інших країн, наприклад, Китаю, Росії. У сучасній Росії стверджують, що в їх країні діє п'ята колона СШАРожин Борис Александрович. Пятая колонна.
Німецька п'ята колона 1949 року, з ініціативи Міжнародної ради філософських та гуманітарних наук при ЮНЕСКО, була розпочата робота з вивчення історії націонал-соціалістичної Німеччини і фашистської Італії. У рамках цієї роботи співробітник Амстердамського державного інституту військової документації Луї де Йонг () провадив дослідження питання про так звану німецьку п'яту колону. Результати дослідження були викладені у книзі «Німецька п'ята колона у другій світовій війні ()», що вийшла друком у Чикаго 1956 рокуЙонг, Луи де. Немецкая пятая колонна во второй мировой войне / Сокращенный пер. с англ. А. И. Дьяконова. Под ред. ген.-майора Н. П. Цыгичко.— М.: Изд-во иностран. лит-ры, 1958.— 448 с.. Автор спирався на численні повідомлення преси, свідчення очевидців та учасників подій, офіційні документи. У книзі наведені дані про діяльність німецької п'ятої колони як у мирний час, так і під час наступу німецьких військ.
Німецька п'ята колона діяла напередодні та під час Другої світової війни у таких країнах, як:
Австрія Чехословаччина Польща Данія Норвегія Литва Бельгія Нідерланди Франція Велика Британія Аргентина Бразилія Уругвай Чилі Швейцарія США Угорщина Румунія Югославія Афганістан Туреччина Іран Південно-Західна Африка (підмандатна територія Південно-Африканського Союзу)
та деяких інших.
Чехословаччина і Польща Термін «П'ята колона» використовується зазвичай для позначення групи диверсантів, набраних з числа націоналістичних кіл у середовищі німецької меншини в Чехословаччині і Польщі під час вторгнення Німеччини у ці країни, а також як означення різних типів іноземних агентур розвідки Третього Рейху.
У період до Другої світової війни у Польщі діяли наступні організації, визнані п'ятою колоною: Jungdeutsche Partei fur Polen (JDP) — діяла на території всієї міжвоєнній Польщі; Deutsche Vereinigung — діяла на польському Помор'ї (Померанії) і Познанському воєводстві; Deutscher Volksbund — діяла на Сльонську (Сілезії); Deutscher Volksverband — діяла у Лодзькому воєводстві. Разом із кількома меншими організаціями ці організації об'єднували близько 25 % німецького населення II Речі Посполитої і підтримували постійний таємний зв'язок з органами партійними Німеччини і її органами розвідки — NSDAP, Auslandorganisation, Gestapo, Abwehr і SD. Так у 1937 році з близько 800 тис. німців мешканців Польщі близько 200 тис. були членами гітлерівських організацій.Słownik Wiedzy Obywatelskiej PWN, Warszawa 1970
Російська п'ята колона Російська п'ята колона створювалася цілеспрямовано у різних країнах світу протягом століть. Для цього використовувалися дипломатичні представництва російських держав (Російської імперії, Радянської Росії, СРСР, Російської Федерації), пізніше — комуністична агентура Комінтерну.
Після розпаду СРСР та зміни влади у країнах-сателітах СРСР Російська федерація активізувала створення російського лобі, котре відверто фінансується РФ і не лише у Європі, а також в азійських країнах, і навіть у США. РФ посилює діяльність своїх лобістів, активізуючи їх діяльність під час підготовки до виборів у будь-якій країні. Росіяни чітко відстежують внутрішньополітичну ситуацію у кожній країні, аналізують її і навіть створюють нові політичні партії на території цих країн. Подібна ситуація спостерігається у Польщі, Угорщині, Німеччині, Франції.
Китай Арнольд Дж. Тойнбі у своїй праці «Дослідження історії» () вказував, що ще у 19 ст., до того як Японія стала серйозним суперником Росії та західних держав, ці останні постали як «конкуренти-агресори», що «шматували тіло вмирущої китайської імперії». А опісля, «Марксове світське євангеліє комунізму надало Росії … психологічного чару…», що дозволяє «…створити в Китаї — як і будь-де у світі — потужну „п'яту колону“», і «її китайським прихильникам можна буде доручати виконувати для неї її роботу»Тойнбі, Арнольд. Дослідження історії. Том 2./ Пер. з англ. В. Митрофанова, П. Таращука.— К.: Основи, 1995.— С. 175.. Проводячи свою колоніальну політику, Росія, у часи існування СРСР, використовувала як «п'яту колону» комуністичну партію Китаю та агентуру Комінтерну, що від його створення до ліквідації надсилалася до КитаюВладимиров П. П. Особый район Китая. 1942—1945.— М.: Изд-во Агентства печати Новости, 1973.— 656 сПолитбюро ЦК РКП(б)-ВКП(б) и Коминтерн: 1919—1943 гг. Документы. — М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. — 960 с..
Україна В Україні поняття п'ятої колони широко вживається починаючи з середини 2000-х років і стосується проросійських рухів. В науковій літературі стосовно України вперше було вжито науковцями Іваном Діяком (у книзі «П'ята колона в Україні: загроза державності», 2006), Богданом Черваком (стаття «„П'ята колона“ крокує Україною», 2006)Богдан Червак. «П'ята колона» крокує Україною.— Українське слово, № 5, 1 — 7 лютого 2006 року., а згодом стало вживатися й політиками.
Пізніше термін «п'ята колона» набув поширення як в пресі, так і у висловлюваннях політиків. Так, 2009 року тодішній головний редактор інформагенції УНІАН Олександр Харченко у статті «Мочить хохлів в інтернеті — єсть така робота» писав про проплачених інтернет-коментаторів, «тролів». Їхнє завдання — створювати громадську думку, потрібну замовнику:
Політв'язень СРСР, Герой України Левко Лук'яненко сказав у ефірі «5 каналу»Герой України: Мовний закон — наступ на незалежність:
Газета «Дзеркало тижня», характеризуючи діяльність Д. Табачника та інших фальсифікаторів історії, зазначала, що
Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко під час виборчої кампанії до Верховної Ради 2012 року закликала до об'єднання опозиційних сил в боротьбі проти п'ятої колони:
30 квітня 2014 року Окружний адміністративний суд міста Києва повністю задовольнив позов Міністерства юстиції України щодо припинення діяльність політичної партії «Русское единство». Міністерство юстиції у судовому засіданні надало низку доказів антидержавної діяльності партії, включаючи публікації, серед інших — на офіційному сайті партії, а також відеосюжети. Основний з них — сюжет про підписання головою партії С. Аксьоновим так званого «договору» про входження АР Крим до складу Російської Федерації після її окупації збройними силами РФ. У судовому засіданні заступник міністра юстиції Ганна Онищенко вказала, що «Сам факт підписання цього незаконного і антиконституційного документу з боку Аксьонова вже підтверджує, що він здійснював антидержавну політику, спрямовану на порушення територіальної цілісності і незалежності держави».
На листопад 2014 року, коментуючи діяльність суддів в Україні щодо чиновників режиму В. Януковича, ТСН зазначає, що «Путін нині робить ставку на власну п'яту колону — суддів, прокурорів та міліціонерів, які вже майже відкрито готують контрреволюцію»В Україні люстрували в дві тисячі менше чиновників, ніж обіцяли — посадовці шукають «відмазки» //Станіслав Ясинський, Ганна Бока, Марія Адамська, Іван Воробйов.— ТСН, 30 листопада, 23:06.
Одним із завдань новоствореної неурядової організації «Бюро протидії гібридній війні» стане виявлення українських журналістів, експертів, лідерів громадської думки, які працюють за «темниками» з Росії.