Баска́к (тюрк.) — монгольський воєначальник, урядовець і намісник золотоординського хана. На українських землях з'явилися після падіння Києва (1240). У 2-й половині XIII — на початку XIV століття провадив облік населення та збирав данину в давньоруських землях. Баскаки часто втручалися у взаємовідносини між князями, чинили суд і розправу. Баскаки поділялися на великих і малих, мали військові загони.
Жорстокість баскаків не раз викликала повстання. У зв'язку з народними повстаннями у Володимирі, Ростові, Суздалі та інших містах проти монгольсько-татарського гніту хани передали збирання данини місцевим князям і з початку XIV століття перестали посилати баскаків.
Баскак — у часи панування татаро-монголів на Русі — монгольські збирачі податків.Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2
На українських землях, які в середині XIV століття підпали під владу Великого Князівства Литовського, сплачування ординського виходу припинилося.
Див. також Ординський вихід
Примітки
Посилання Ф.М. Шабульдо. БАСКАК // БАСКАК // Баскак //
Джерела
1.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000. 2.Довідник з історії України. за ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
Література