Яничі́ (до 1946 — Янич, до 2024 — Іванівка) — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Чигиринській міській громаді.
Населення — 859 чоловік (1638 у 1972 році).
Географія Село розташоване за 15 км на захід від районного центру — міста Чигирин та за 25 км від залізничної станції Фундукліївка. На заході сусідить з селом Вдовичине і селищем Бурякове, на півдні з селом Вершаці.
Археологічні розвідки Поблизу села виявлено поселення пізньої бронзи та раннього скіфського часу.
Історія
Село засноване 1650-го року. За легендою біглий поляк Ян подорожував курними дорогами України, шукаючи кращого життя. Дорога привела його до дрімучого лісу та великих горбів. Йому сподобалася краса цієї місцевості і він тут залишився жити. Відтоді цей куточок став називатися Яниним, а річка — Янкою. З часом з'явилося ще безліч хатинок. Так і виникло поселення Янич.
В 1928 році в селі організовано машинно-тягове товариство, яке об'єднувало 40 селянських господарств. Товариство стало осередком місцевого колгоспу.
У 1930-ті—40 роках у с. Янич було 3 сільськогосподарські артілі: хутори Вдовичине, Херсонка та центральна садиба в с. Янич. На території села працювали цегельний завод, Яничанське лісництво, сітроцех. На хуторах діяли клуби, бібліотеки, магазини, школи.
У 1932-1933 роках мешканці села Янич пережили Голодомор. Зі спогадів деяких очевидців кількість загиблих становила не менше третини від загальної кількості мешканців.
У жовтні 1943-го війська фашистської Німеччини спалили 200 хат, знищили 476 жителів.
577 жителів села брали участь у Другій світовій війні, з них 94 нагороджені орденами та медалями. 234 загинули на фронтах.
На братській могилі, де поховані жертви окупації у 1966 році встановлено обеліск Слави.
У 1946 році назву населеного пункту змінено на Іванівка — на честь командира партизанського загону Іванкова Івана Федоровича, що загинув у боях за село і похований на його території.
За радянської влади в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу «Вітчизна», яка використовувала 3064 га землі, у тому числі 2697 га орної.
Станом на 1972 рік в селі працювали — 8-річна школа, клуб, 2 бібліотеки з книжковим фондом 10 096 книг, 2 кіноустановки, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячі ясла, відділення зв'язку та ощадна каса. У сфері обслуговування населення працювало 5 магазинів, їдальня, 2 буфети, майстерня побутового обслуговування, комунгосп.
19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Іванівка на Яничі. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності та було повернуто історичну назву.
Сучасність На території села Яничі діють фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, офіс Яничанського лісництва ДП «Чигиринське лісове господарство», раз на тиждень відкривається відділення зв'язку, пункти торгівлі.
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)
Посилання
Література